< Запитання щодо Біблії з книги Захарії

Питання: Який загальний зміст книги Захарії?

Відповідь: Ось загальний план книги.

А. Зах. 1:1–1:6 Поверніться до Господа й відверніться від зла

Б. Зах. 1:7–6:8 Вісім видінь про майбутнє

1. Чотири вершники серед мирт. Зах. 1:7–17

2. Чотири роги та чотири майстри. Зах. 1:18–21

3. Чоловік із мірною мотузкою. Зах. 2

4. Чистий одяг для первосвященика. Зах. 3

5. Золотий свічник і дві оливкові дерева. Зах. 4

6. Летючий сувій. Зах. 5:1-4

7. Жінка в кошику у Вавилоні. Зах. 5:5-11

8. Чотири колісниці. Зах. 6:1-8

В. Зах. 6:9-15 Коронація первосвященика Йошуа

Д. Захарія 7-8. Пост

1. Справедливість і милосердя, а не лише піст

2. Обіцянка ревнивого Бога

Е. Зах. 9–11 Перше пророцтво: Цар відкинутий

1. Народи півночі та заходу проти Ізраїлю. Зах. 9:1-13

2. Обіцянка весняного дощу. Зах. 9:14–10:12

3. Нерозумні пастухи та добрий пастух. Зах. 11

F. Зах. 12–14 Друге пророцтво: Цар сідає на престол

1. Ізраїль повернеться до Бога, хоча дві третини його народу загинуть. Зах. 12–13

2. Майбутня боротьба Господа за Єрусалим. Зах. 14

Питання: Чи часто згадується книга Захарії в інших книгах Біблії?

Відповідь: З огляду на свій обсяг, книга Захарії згадується частіше, ніж будь-яка інша книга. Частково це пояснюється тим, що книга Захарії набагато менша за книги великих пророків. Проте Новий Завіт цитує цю книгу близько сорока разів.

У Біблії згадується ще кілька людей на ім’я Захарія. Однак Захарія, який був автором цієї книги, згадується в Неємії 12:4, 16 та Езрі 5:1; 6:14.

Питання: Які подібності між книгою Захарії та книгою Об’явлення?

Відповідь: Хоча в «Одкровенні» є багато речей, яких немає в книзі Захарії, значна частина пророцтв із книги Захарії пізніше знаходить відгук у «Одкровенні». Ось їхній перелік.

Питання: Які подібності між книгою Захарії та книгою Аггея?

Відповідь: Обидва пророки були сучасниками Езри і, безсумнівно, знали один одного, тому можна очікувати певних подібностей. Вчені нарахували вісімнадцять подібностей між книгами Захарії та Аггея.

1. Вираз «Господь Саваот» є дуже поширеним і вживається 91 раз у книгах Аггея, Захарії та Малахії. У книзі Аггея він зустрічається 14 разів: Аг 1:2, 5, 7, 9, 14; 2:4, 6, 7, 8, 9 (2 рази), 11, 23 (2 рази)

2. В обох книгах вказано дати деяких пророцтв. До цього часу в літературі це, як правило, не практикувалося, але стало звичним під час існування Нововавилонської та Перської імперій.

3. Обидві книги зосереджуються на наміснику Зоровавелі, первосвященику Йошуа та народі.

4. У Захарії 4:10 та Агая 2:3 визнається, що храм може здаватися нічим, але його не слід зневажати.

Є й інші подібності.

Питання: У Зах. 1:1 зазначено, коли була написана книга Захарії?

Відповідь: Згідно із Захарією 1:1, його служіння розпочалося приблизно у 520 р. до н. е.

Захарія 1:1 датується жовтнем/листопадом 520 р. до н. е.

Захарія 1:7 — 15 лютого 519 р. до н. е.

Питання: У Зах. 1:1 Захарія був сином Берехії, сином Іддо, чи просто сином Іддо, як зазначено в Езр. 5:1 та 6:14?

Відповідь: Захарія був сином Берехії та онуком Іддо. У семітських мовах слово «син» може означати нащадка.

Питання: Чому в Зах. 1:3-5 люди страждають від гріхів своїх батьків, якщо, як сказано в Єзек. 18, люди не несуть відповідальності за гріхи своїх батьків?

Відповідь: Книга Єзекіїля 18 показує, що Бог не вважає людей винними у гріхах їхніх батьків і не змушує їх помирати за гріхи батьків. Однак Бог не лише дозволяє їм зазнавати наслідків гріхів інших, а й іноді проклинає нащадків людини.

Справедливість і рівність не завжди панують у цьому житті. Це станеться лише в Судний день.

Питання: Чому в Захарії 1:5б Бог запитує, чи пророки жили вічно?

Відповідь: Люди мали час покаятися, коли пророки проголошували їм Божу пропозицію, але Бог не збирався чекати вічно, поки вони приймуть Його пропозицію, перш ніж накласти покарання. У той час Бог дав їм милостиве запрошення покаятися, і вони мали покаятися, поки ця пропозиція була чинною. На щастя, вони скористалися цією пропозицією і покаялися. Як зазначено в «Коментарі до Біблії: Старий Завіт» (с. 1548), «можливість покаяння може бути короткочасною, і її не слід ігнорувати».

П: Чому в Зах. 1:5, 12; 4:5, 7, 10, 13; 5:2; 7:5, 6 Бог ставив так багато запитань?

Відповідь: З огляду на кількість запитань, які люди ставлять щодо Біблії, могло б здатися, що Богу слід було б задати їх нам.

Насправді Богу не потрібно було ставити жодних запитань, щоб дізнатися щось нове. Натомість тут Бог використав те, що ми сьогодні називаємо сократівським методом, щоб навчити Захарію та читачів цієї книги. Можливо, Бог прагнув пробудити цікавість Захарії, або визнав питання, над якими Захарія розмірковував, або передбачив запитання, які могли б зацікавити читачів. Іноді істину можна пізнати лише шляхом роздумів над питаннями, а не лише шляхом запам’ятовування фактів і відповідей.

Питання: Що в словах, наведених у Зах. 1:6, заслуговує на похвалу?

Відповідь: Вони обидва взяли на себе відповідальність за свої вчинки та покаялися у своїх злих вчинках. Але кожне покоління несе відповідальність за власну слухняність. Храм був зруйнований через гріх їхніх предків. Але відновлення храму затягнулося через їхню повільність.

Питання: У Зах. 1:7, коли припадав місяць Сабат або Шеват?

Відповідь: Це був одинадцятий місяць, а місяці починалися з молодика. Це було 15 лютого 519 року до н. е.

Питання: У Зах. 1:8 ці вісім видінь відбувалися в різні ночі чи всі в одну ніч?

Відповідь: Дата, вказана для першого видіння, а також фраза «Тоді я підвів очі» між видіннями вказують на те, що все це відбувалося однієї ночі. Там сказано не «сни», а «видіння», і Захарія переривав і відповідав під час цих видінь, тож, ймовірно, він був прокинутий, коли бачив ці видіння. Мабуть, це була безсонна ніч для Захарії.

Питання: Чому в Зах. 1:8 згадуються саме мирти? Чому не вказано якийсь інший рід дерев або просто «дерева» загалом?

Відповідь: Спочатку розглянемо мирти, а потім відповімо на запитання. Мирт може рости як дерево, так і як чагарник, і в гебрейському тексті насправді не сказано «миртові дерева», а просто «мирти». Вони досить гарні, але порівняно з величними ліванськими кедрами навіть миртові дерева, висотою від 6 до 8 футів, виглядали не більше ніж великими кущами. Вони давали їстівні ягоди, які використовували для ароматизації їжі та приготування напою, схожого на вино. Економічне значення вони мали не таке велике, як оливкові дерева. Вони пахнуть, хоча й не так, як деревина алое. Мирти, можливо, були символом миру, процвітання та божественного благословення. Деревину використовували для виготовлення меблів, палиць та ручок для інструментів. Ароматичне листя застосовували у спеціях, парфумах та весільних вінках для дівчат. Вавилоняни використовували мирт як символ наречених. Зелене листя мирта завжди залишалося на дереві, цілий рік, а гілки мирта часто використовували під час Свята Кучок, коли люди мали власноруч споруджувати свої кучки.

Мирт не відігравав особливої ролі в Біблії. Він є одним із семи видів дерев, згаданих в Ісаї 41:19. Мирт, разом із сосною, згадується в Ісаї 55:13 замість терну та колючок. Після часів Захарії жила Естер, чиє єврейське ім’я, Хадасса, означає «мирт». Єдина інша згадка про миртові дерева в Біблії міститься в книзі Неємії 8:15. У яру біля підніжжя Оливної гори росло багато миртових дерев.

Підсумовуючи, мирт був поширеним, звичайним деревом, яке мешканці Єрусалима могли бачити в великій кількості біля підніжжя Оливної гори, що має есхатологічне значення. Звісно, незабаром після цього єврейський народ буде врятований від межі майже повного вимирання завдяки «мирту», яку ми знаємо як Естер.

Питання: Яке значення мають червоний кінь та інші — червоні, плямисті й білі коні — у Захарії 1:8–11?

Відповідь: Ці коні мандрували по всій землі, щоб побачити, в яких умовах живуть інші народи. Вони виявили, що інші народи жили спокійно, на відміну від євреїв. Вони схожі на чотирьох вершників, яких було послано, коли відкривалися кожна з чотирьох печаток у Об’явленні 6:1-8, за винятком того, що вони лише оглядали землю, і це коні, а не вершники. Дехто вважає, що ці чотири вершники метафорично відповідають чотирьом колісницям із книги Захарії 6:1-8.

Питання: Чому в Зах. 1:9, 19, 21; 2:1; 4:4, 11; 5:6; 6:4 Захарія ставив так багато запитань, і чому після 6-го розділу більше запитань немає?

Відповідь: Малахія та Авакум також ставили багато запитань. Запитання — це корисний спосіб навчання, і нам теж добре з повагою звертатися до Бога із запитаннями.

Щодо того, чому більше немає запитань, то, можливо, як і в книзі Авакума, остання частина книги присвячена насамперед тому, що Бог покладає на Захарію «тягар» пророцтва, тоді як перша частина була скоріше «інтерактивною» розмовою під час кожного видіння.

Оскільки ми можемо прочитати всю книгу Захарії за день-два, хтось міг би наївно припустити, що вся книга була записана за кілька днів. Ця книга охоплює доросле життя Захарії, і не тільки деякі видіння відбувалися з різницею в кілька років, але й сам Захарія або писар, можливо, записували різні частини книги Захарії з різницею в кілька років.

Питання: Що означає «обходити землю» у Зах. 1:10?

Відповідь: Це означає, що вони мали владу над землею. У Септуагінті сказано: «вирушили, щоб обійти землю». У «Коментарі до Біблії: Старий Завіт» (с. 1550) зазначено, що це слово вказує на військове патрулювання або розвідку.

Питання: Як у Зах. 1:11 може бути мир усюди, якщо в Аг. 2:6–9, 20–23 сказано, що Бог потрясе землю й викорінить царства?

В: У книзі Захарії 1:11 йдеться про час, у якому жив Захарія, тоді як у книзі Аггея 2:6–9, 20–23 порівнюється сьогодення з майбутнім, коли народи «прийдуть зі всіма своїми скарбами» (Аггей 2:7; у старих перекладах це передається як «бажаний усіма народами», і багато хто розуміє це як Месію), а Божий дім наповниться Божою славою. Звичайно, це станеться лише тоді, коли вигнанці відбудують Божий дім.

Питання: Чому в Захарії 1:11-15 Бог незадоволений тим, що інші народи живуть у спокої?

Відповідь: Відповідь міститься в останній частині 15-го вірша. Ці народи «додали до лиха» (іврит) або «об’єдналися, щоб напасти з метою зла» (Септуагінта). Справа в тому, що народи, які напали на Єрусалим, процвітали, і, очевидно, ще не були покарані за напад на Юдею. Але це мало змінитися.

Було кілька перських правителів на ім’я Дарій, але це був перший із них, який називався Дарій Гістасп (522–486 рр. до н. е.). Він прийшов до влади за два роки до цих видінь і одразу після перемоги над Вавилоном дозволив вигнанцям повернутися.

Питання: У Зах. 1:11–15, коли почався цей період спокою і як довго він тривав?

Відповідь: З огляду на війни, про які нам відомо, у цей час, після завоювання персами Вавилону, панував відносний мир. Можливими роками миру є 538–536, 532, 530–529, 527–526, 523, 520, 518–514 рр. до н. е. Для порівняння: попередній період відносного миру припадав приблизно на 592 та 590 рр. до н. е. Після цього наступний період відносного миру припадав приблизно на 117–116 рр. до н. е. Останнім роком, коли, ймовірно, не було війни, був 149 р. н. е.

Питання: Які війни та епідемії відбувалися в цей час у різних частинах світу, як зазначено в Захарії 1:11–15?

Відповідь: Ось роки, коли, судячи з усього, не було відомих воєн, а потім — війни. Далі наведено перелік епідемій.

Роки, коли, судячи з усього, воєн не було, з 859 р. до н. е. до народження Христа (всього 45 років)

637–634, 629, 628, 618–617, 602, 592, 590, 573–571, 569, 566–561, 544, 542–541, 538–536, 532, 530–529, 527–526, 523, 520, 518–514, 117–116, 98–97, 95, 28

У 528, 525, 522, 521, 519 та 513–512 роках до н. е. єдиними відомими війнами були ті, в яких брали участь перси.

Війни того часу

близько 650 р. до н. е. Повстання мессенців проти спартанців

650 р. до н. е. Набіги скіфів та кіммерійців на Палестину

648 р. до н. е. Ассирійці розграбували місто Вавилон

646 р. до н. е. Ассирійці виганяють еламців у вигнання

642–639 рр. до н. е. Ассирійці розграбували Сузи в Еламі та стратили царя Теумана

638 р. до н. е. Біля річки Хун держава Чу завдає поразки державі Сун

633 р. до н. е. Ассирійці розграбували Фіви в Єгипті

632 р. до н. е. Кілон намагається захопити Афіни

бл. 631/627 р. до н. е. Медея Кяксарес облягає Ніневію

630 р. до н. е. Народ ді нападає на північний Китай

628–571 рр. до н. е. Лідійці воюють з кіммерійцями

626/625 р. до н. е. Вавилоняни здобувають незалежність

625 р. до н. е. Медея Кяксар повстає проти скіфів

623 р. до н. е. Народ ді знову нападає на північний Китай

620 р. до н. е. Народ ді знову нападає на північний Китай

615 р. до н. е. Захоплено ассирійське місто Аррапха

614 р. до н. е. Захоплено ассирійське місто Ашшур

614 р. до н. е. Медеї намагаються захопити Ніневію

бл. 613-7-8/612 Меді розграбували Ніневію (вавилоняни прибули занадто пізно)

612 р. до н. е. Медяни завойовують Вірменію

612–609 рр. до н. е. Знищення останніх ассирійців

611–604 рр. до н. е. Лідія воює з Мілетом у Малій Азії

609 р. до н. е. Медеї захоплюють Туспу, столицю Урартії

609–606 рр. до н. е. Вавилоняни здійснюють набіг на північ Ізраїлю

609/608 р. до н. е. Єгиптяни руйнують Мегіддо та нападають на Газу в Юдеї

606–605 рр. до н. е. Народ ді знову нападає на північний Китай

604 р. до н. е. Біля Кархеміша вавилоняни розбивають єгиптян

11–12/605/604 р. до н. е. Вавилоняни розграбували Ашкелон у Палестині

603 р. до н. е. Вавилоняни розграбували Екрон у Палестині

601 р. до н. е. Вавилоняни та єгиптяни воюють до нічиєї; є великі втрати

599–598 рр. до н. е. Вавилоняни воюють з арабами

16 березня 597 р. до н. е. Вавилоняни захоплюють Єрусалим

596 р. до н. е. Вавилоняни воюють з еламцями

595–594 Навуходоносор II придушує повстання

593 р. до н. е. Єгипетський цар Псамтик II разом із грецькими, фінікійськими та єврейськими найманцями розгромив Королівство Куш у Судані

591 р. до н. е. Єгипет вторгся в Нубію

589–587 рр. до н. е. Євреї повстають проти вавилонян

586/5–573/2 рр. до н. е. Вавилоняни облягають Тир

585 р. до н. е. Закінчується війна між мідійцями та Аліаттом з Лідії; сонячне затемнення 28 травня 585 р. до н. е.

586–573 Навуходоносор II облягає Тир

581 р. до н. е. Вавилоняни депортують ще більше жителів Юдеї

570 р. до н. е. Греки в Кірені розбивають єгипетського царя Апрієса

568–567 рр. до н. е. Апріс та вавилоняни вторглися до Єгипту

560 р. до н. е. Крез завойовує іонійські міста

560–547/546 Перси підкорюють лідійського царя Креза

559 р. до н. е. Медяни та вавилоняни об’єднуються проти персів

554 р. до н. е. На схід від річки Гірмінус Камаріна намагається відокремитися від Сіракуз

554 р. до н. е. Повалено тирана Фаларіса з Акрагаса на Сицилії

553 р. до н. е. Камаріна (Сицилія) намагається повстати проти Сіракуз

550 р. до н. е. Перський цар Кір перемагає медянина Астіагаса

549 р. до н. е. Перси нападають на Ассирію

близько 550-х рр. до н. е. Вавилон намагається повстати проти Персії; загинуло 3 тис. осіб

545 р. до н. е. Кір та перси завойовують Бактрію

Греки мобілізували 2,1 млн осіб, перси — 5 млн (Геродот)

543 р. до н. е. Сингальці завойовують веддів на Шрі-Ланці

540 р. до н. е. Полікрат очолює повстання на Самосі

540–16.10.539 р. до н. е. Перси завойовують Вавилонську імперію

539 р. до н. е. Греки перемагають карфагенян

535 р. до н. е. Біля Алалії: 120 етруських та карфагенських кораблів проти 60 фокейських; 2 тис. загиблих

534–533 рр. до н. е. Тарквіній Гордий, останній цар Риму, вбиває багатьох сенаторів та громадян

528 р. до н. е. Перси воюють з єгиптянами

525 р. до н. е. Перси завойовують Кіпр

525 р. до н. е. Біля Пелузіума Камбіз II / перси / араби завойовують Єгипет / Псамтік III

Євреї під владою Персії — Естер 9:12–16, 76 тис. убитих

524 р. до н. е. Арістодем з Кум перемагає етрусків в Італії

522 р. до н. е. Фальшивий Бардія та перська громадянська війна

522 р. до н. е. Перси придушують повстання у Вавилоні; перси захоплюють Самос

521 р. до н. е. Перси розгромили вавилонське повстання

519 р. до н. е. Перси завойовують Гандхару в Індії

516 р. до н. е. Дарій Перський проводить військові походи

513 р. до н. е. Скіф Ідантірс відбиває напад Дарія I Перського

512 р. до н. е. Дарій I воює зі скіфами у Фракії

512–510 рр. до н. е. Кельти вторглися в Етрурію. Етруск Ларс Порсена напав на Рим

510 р. до н. е. Тарквіній Гордовитий, останній цар Риму, повалений

510 р. до н. е. Кротон та інші міста зруйнували грецьке місто Сибаріс в Італії

510 р. до н. е. Дарій вторгся на південь Росії

510–474/473 рр. до н. е. Го Чіан з Юе перемагає Фу Чая з У в Китаї

508 р. до н. е. Етруск Ларс Порсена нападає на Рим

507 р. до н. е. Афіни перемагають Фіви

507 р. до н. е. Спартанці намагаються відновити аристократію в Афінах.

506 р. до н. е. Афіняни захоплюють Халкіс у Греції

504 р. до н. е. Віяя з північно-східної Індії завойовує Шрі-Ланку

501 р. до н. е. Карфагеняни захоплюють Кадіс, Іспанія

500/499–478 рр. до н. е. Греко-перські війни

500/499–496/493 рр. до н. е. Іонійське повстання проти персів

500 р. до н. е. Семіти вторглися в Еритрею, Африка

500 р. до н. е. — Експансія банту в Африці

500 р. до н. е. Перси облягають Наксос у Греції

499 р. до н. е. Перси захоплюють Ефес

498 р. до н. е. Іонійські греки повстають проти Персії

бл. 498–415 рр. до н. е. Боротьба між Селінусом і Сегестою на Сицилії

494 р. до н. е. Відокремлення римських плебеїв у зв’язку із законами Клавдія про борги

494 р. до н. е. Перси розграбували Мілет і поклали кінець повстанню іонійських греків

494 р. до н. е. Біля Ладе — грецька морська битва: 100 кораблів проти 210

494 р. до н. е. Біля Сепеї Спарта розгромила аргівців у Греції

492 р. до н. е. Мардоній зазнає поразки, очолюючи перський флот у битві проти Афін

490 р. до н. е. Перси знищують Еретрію в Греції

12 серпня 490 р. до н. е. Біля Марафона 10 тис. греків розгромили 20 тис. персів. Загинуло 192 греки та 6 400 персів

Епідемії:

Інформації про епідемії мало, але ось що нам відомо.

765 р. до н. е. Чума в Ассирії до часів Йони

759 р. до н. е. Чума в Ассирії до часів Йони

701 р. до н. е. Чума в ассирійській армії, що облягала Єрусалим; загинуло 185 000 осіб

700 р. до н. е. Сифіліс відомий серед греків в Італії

430 р. до н. е. Епідемія в Афінах, Греція

Питання: Що в Захарії 1:18-21 означають чотири роги та чотири майстри?

Відповідь: Загалом, згідно з «Екзегетичним коментарем: Аггей, Захарія, Малахія» (с. 110), у літературі Близького Сходу ріг символізує політичну та військову силу. Луки часто виготовляли з рогу. Крім цього, існують три точки зору.

Чотири імперії, що панували над євреями: Вавилонська, Медо-Перська, Грецька та Римська. Бог говорить, що ці імперії будуть повалені. Подібні пророцтва містяться у книзі Даниїла.

Чотири імперії, які розсіяли євреїв: Єгипетська, Ассирійська, Вавилонська та Медо-Перська. («Коментар до біблійних знань: Старий Завіт», с. 1532.)

Чотири лиха: чотири роги символізують війну, голод, диких звірів та моровицю.

Питання: Яке значення має образ чоловіка з мірною мотузкою у Захарії 2:1–7?

Відповідь: Це символізує процвітання, велику кількість населення та безпеку. Це показує, що Бог розширював та захищав Єрусалим.

Питання: Чи має вимірювальна мотузка в Зах. 2:1-7 те саме значення, що й у 2 Цар. 21:13?

Відповідь: Ні. Тут вона використовується для будівництва, тоді як у 2 Цар. 21:13 — для руйнування. Метафоричний образ не завжди має однакове значення при кожному використанні.

Питання: У Зах. 2:2-4, чи є згаданий тут юнак Захарією, чи геодезистом?

Відповідь: Швидше за все, це геодезист, а Захарія підслуховував розмову у своєму видінні.

Питання: У Зах. 2:3-5, у чому полягає різниця між тим, щоб покладатися на щось, наприклад, на стіну для захисту, і тим, щоб покладатися лише на Бога?

Відповідь: Існує три стани для віруючого.

1) Віруючий може в першу чергу покладатися на природний захист, наприклад на стіну, але сподіватися, що Бог теж трохи допоможе.

2) Віруючий може покладатися на Бога щодо захисту, але також зводити стіну. Стіна може бути фізичною, як та, яку мав звести Неємія, або ж іншим видом захисту, наприклад, замками на дверях, замиканням автомобіля, страхуванням життя чи медичним страхуванням.

3) Віруючий може покладатися на Бога і не вживати жодних додаткових заходів для свого захисту.

У цьому випадку Захарія говорить, що в майбутньому Бог буде жити серед них, і стіна не буде потрібна. Однак у той час стіна, яку збудував Неємія, була необхідною. Сьогодні цілком нормально мати замки та страховку. Однак страхування може бути викликане трьома мотивами: жадібністю заробити багато грошей у разі лиха, всепоглинаючим страхом перед лихом та бажанням захиститися. Лише третя причина для страхування є обґрунтованою.

Питання: У Зах. 2:3-5, коли нам слід довіряти Богові й «будувати стіну», як це зробив Неємія, а коли — довіряти Богові й не будувати стіну?

Відповідь: Коли Бог безпосередньо або через Писання каже вам «не будувати стіну», як, наприклад, у книзі Йошуа 6:26 (1 Царів 16:34), не будуйте стіну. Коли Бог безпосередньо або через Писання каже вам будувати стіну, тоді будуйте її. Коли Бог не дає чіткої вказівки, тоді моліться, шукайте поради в інших віруючих і задавайте собі такі питання:

1) Чи буду я цю стіну, щоб покладатися на неї в питаннях безпеки замість Бога?

2) Якщо я покладаюся насамперед на Бога, чи все одно було б розсудливо звести цю стіну?

3) Що найкраще прославило б Бога?

Питання: Що означає вираз «зіниця ока Його» у Зах. 2:8, Втор. 32:10; Пс. 17:8; Прип. 7:2?

Відповідь: Сучасний англійський сленговий вираз, безсумнівно, походить саме з цього вірша. Сьогодні він означає того, хто користується особливою прихильністю. Однак первісне значення полягає в тому, що темну частину ока вважали «яблуком». Бог дбав про захист євреїв у часи Старого Завіту так само ретельно, як людина дбає про те, щоб ніхто не торкнувся її ока.

Питання: У Зах. 2:11 сказано, що багато народів приєднаються до Господа. Коли це станеться?

Відповідь: Християни вірять, що це сталося після приходу Ісуса. Я не знаю, як на це відповіла б людина, що сповідує іудаїзм; це гарне запитання, яке варто поставити їм.

Питання: Чому в Захарії 2:13 усім людям було наказано мовчати?

Відповідь: Писання не вказує, чи це було з поваги, трепету, страху, послуху, чи їх змусили, чи це було поєднанням цих причин. Проте ми можемо відзначити три речі щодо цієї майбутньої події.

1. Йшлося не просто про те, щоб мовчати, а щоб мовчати перед Господом.

2. Бог піднявся зі Своєї святої оселі.

3. Про велику загальну тишу, ймовірно ту саму, згадується також у книзі Хабакука 2:20 та в Об’явленні 8:1.

Питання: Чи було те, що описано в Захарії 3:1, доказом того, що перський дуалізм вплинув на єврейську релігію, як стверджує «Посібник з Біблії» Азімова на стор. 665?

Відповідь: Зовсім ні. Перські зороастрійці вірили у двох богів: доброго бога вогню та злого демона. Вони також вірили у багатьох менших злих демонів, і багато з цих злих демонів мали ті самі імена, що й боги індуїзму. Віра в доброго Творця та меншого злого спокусника сягає аж до книги Буття 3.

Питання: Яке значення мають імена «Йошуа» та «Сатана» у книзі Захарії 3:1–3?

Відповідь: У перекладі з івриту ім’я «Йошуа» означає «Єгова спасає» і є тим самим ім’ям, яке було дано Ісусу. «Сатана» означає «супротивник». Справжньому первосвященику, якого звали Йошуа, були прощені гріхи, про що свідчить зняття з нього нечистого одягу. Ісус Христос, хоча Він ніколи не грішив (Євреїв 4:15), був покритий нашими гріхами. «Бог зробив Того, Хто не знав гріха, гріхом за нас…» (2 Коринтян 5:21, BSB).

Питання: Що символізують нечисті шати в Зах. 3:3? У Об. 3:5, 6:11, 19:8 згадуються білі шати на Небі, які символізують праведні вчинки святих.

Відповідь: Це не символізує особисті гріхи первосвященика, оскільки первосвященик є символом Ісуса. Але брудні шати дійсно символізують гріх, оскільки Ісус був покритий нашими гріхами на хресті. Однак, як первосвященик, якого також звали Йошуа/Ісус, був одягнений у чисті, належні шати, так і Ісус знову буде одягнений у праведність.

Питання: У Зах. 3:8, Зах. 6:12, Іс. 4:2, Іс. 11:1, Єр. 23:5 та Єр. 33:15, хто є «Отростком»?

Відповідь: Це Месія, нащадок Давида, якого ми сьогодні знаємо як Ісуса Христа. У книзі єврейського скептика «Посібник Азімова з Біблії» (с. 665) щодо Захарії 3:8 також сказано, що це було явною вказівкою на прихід Месії.

Питання: У Зах. 3:9 та Зах. 4:10б, яке значення має камінь із сімома очима?

Відповідь: Ймовірно, це той самий семикратний Дух Божий, про який згадується в Ісаї 11:2 та Об’явленні 1:4.

Питання: Як у Захарії 3:9 гріхи землі можуть бути зняті за один день?

Відповідь: Наші гріхи були усунені того дня, коли Ісус помер за нас на хресті. Це гарне запитання, яке варто поставити євреям: як, на вашу думку, Бог усунув би беззаконня землі за один день?

Питання: Чи є Захарія 3:9 та 3:10 месіанськими пророцтвами?

Відповідь: У непрямому сенсі — так. Існує чотири типи месіанських пророцтв: прямі, непрямі, типологічні та типологічно-пророчі. Це непряме пророцтво про Месію. У ньому не згадується Месія безпосередньо, але це не може статися, доки Месія не прийде.

Питання: Що в Зах. 3:10 означає, що кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та фіговим деревом?

Відповідь: Це буде загальний час миру, найімовірніше, під час Тисячоліття. Виноградним лозам та фіговим деревам потрібно час, щоб вирости; отже, цей мир триватиме довго.

Питання: Що в Зах. 4:2-7 означають дві оливкові дерева та свічник?

Відповідь: У храмі Соломона херувими були виготовлені з оливкового дерева й покриті золотом. Двері внутрішнього святилища також були зроблені з оливкового дерева з орнаментами у вигляді херувимів. Ці два оливкові дерева, ймовірно, є тими двома свідками, про яких згадується в Об’явленні 11:4. Щодо особи цих двох чоловіків див. роздуми над Об’явленням 11:4.

Питання: У Захарії 4:2-7, який зв’язок між двома оливковими деревами та менорою?

В: Хоча на менорі й може горіти оливкова олія, зв’язок тут набагато тісніший. Ці два оливкові дерева постійно постачають олію для горіння на менорі.

Питання: Що в Зах. 4:6б означає вираз «Не силою, не міццю, а Моїм Духом»?

Відповідь: Бог каже, що Він здійснить Свою волю щодо цих речей — золотого свічника, двох оливкових дерев та відбудови Єрусалима — без використання людських військових, політичних чи інших людських сил.

Питання: Як у Захарії 4:7 «велика гора» перетворюється на «рівнину»?

Відповідь: У цьому контексті велика гора — це перешкода, що здається непереборною для здійснення того, що каже Бог. Схоже, Бог отримує задоволення не лише від того, що показує, що Він може здійснити Свою волю, але й від того, що Він може здійснити Свою волю, подолавши навіть найбільші перешкоди, які можуть стояти на заваді.

Питання: Чи трапляються вам іноді перешкоди у служінні Богу, як описано в Зах. 4:7? Коли ви молитеся до Бога, щоб Він їх усунув, чому Він часто не усуває їх одразу?

Відповідь: Перешкоди можуть бути фізичними (здоров’я, гроші, відстань тощо), внутрішніми (зневіра, спокуса, лінь тощо) або пов’язаними з іншими людьми (сім’я, опір тощо). Іноді Бог одразу усуває перешкоди, а іноді — ні. Іноді Бог використовує їх для формування нашого характеру, зокрема нашої наполегливості. Ми часто уявляємо собі, що Бог довго терпляче чекає, але Бог не лише чекає; Він використовує цей час, щоб формувати нас і нашу терплячість.

Питання: Що символізує схил у Захарії 4:10?

Відповідь: Сам по собі схил нічого не символізує. Але схил у руці Зоровавеля є знаком, що підтверджує пророцтво про те, що вони збудують храм. Храм було завершено 13 березня 515 р. до н. е.

Питання: Про що йдеться у Захарії 4:10, коли згадуються «малі речі»?

В: Конкретно це стосується Храму, який виглядатиме досить малим і простим порівняно з храмом до вигнання. Це також може стосуватися Єрусалима на горі Сіон. Загалом, хоча ми можемо зневіритися, дивлячись на незначні результати наших перших кроків у послуху, Бог задоволений навіть маленькими кроками, оскільки вони переростають у щось більше та у більші кроки. Пам’ятайте, що Бог не бачить речі так, як їх бачать люди, і нам слід намагатися дивитися на все очима Бога.

Питання: Чому в Захарії 4:10 Бог і люди мають такі різні погляди на те, що є великим, а що — малим?

Відповідь: Спочатку розглянемо три речі: ресурси, час і впевненість.

Ресурси: Як розпещені діти, ми часто зосереджуємося на тому, чого нам бракує, і на тому, чого б ми хотіли мати, замість того, що ми маємо. Як сказав Гадсон Тейлор: «Божа справа, виконана Божим шляхом, ніколи не зазнає нестачі Божого забезпечення». Ми все ще маємо просити як Бога, так і інших про ресурси, які нам потрібні, але маємо усвідомлювати, що ця битва належить Господу, а не нам.

Час: Ми думаємо, що в нас ніколи немає достатньо часу. Бог не дав нам достатньо часу, щоб зробити все, чого ми могли б бажати, але Він дав нам достатньо часу, щоб зробити те, чого Він від нас бажає. Ми маємо бути обережними, щоб не марнувати час, який Бог нам дав, але Бог дав нам достатньо часу для того, чого Він хоче, включаючи час для відновлення сил і відпочинку.

Впевненість: Як перелякана дитина, ми боїмося невідомого і прагнемо мінімізувати будь-який ризик. Ми забуваємо, що Бог знає майбутнє напевно, навіть напевніше, ніж ми знаємо минуле. Бог не хоче, щоб ми були необачними й ризикували, але Він хоче, щоб ми зробили крок уперед і залишили свою зону комфорту заради Нього.

Однак жодна з перерахованих вище причин не є основною причиною того, чому люди часто дивляться на речі з іншої перспективи, ніж Бог. Іноді ми маємо іншу точку зору, ніж Бог, тому що не знаємо, якою є Божа точка зору. Але частіше ми вже маємо уявлення про Божу точку зору і вирішуємо зосередитися на проблемах, які бачимо у зв’язку з ресурсами, часом та впевненістю, замість того, щоб зосередитися на Бозі та інших людях.

Питання: Як, згідно з Захарією 4:11-12, життя християнина, яке характеризується тим, що він наповнюється від інших, відрізнятиметься від життя християнина, який надає олію іншим?

Відповідь: Християнин може вести моральне життя, ходити до церкви та навчатися, але при цьому, по суті, залишатися «отримувачем», а не «дарувальником». Він може вчитися від інших християн, що є добре, але йому також потрібно вчитися безпосередньо від Бога через молитву та вивчення Його Слова. Ми всі маємо служити один одному, і це чудово, коли інші християни служать вам. Але хто більше часу присвячує служінню вам — інші чи ви іншим? У духовному шляху християнина буває час, коли для нього правильно й доречно більше вчитися від інших і отримувати від них більше служіння; це називається бути немовлям у Христі. Але поступово, крокуючи у вірі, ми маємо дозрівати до сильних юнаків і дівчат, а потім — до мудрих наставників.

Питання: У Зах. 4:11-12 сказано, що, хоча нам потрібно давати олію іншим, зрештою віруючі повинні навчитися отримувати свою «олію» від Бога. Як ми отримуємо свою «олію» від Бога?

Відповідь: Ми наповнюємося, проводячи час з Богом, вивчаючи Біблію та молячись. Ми також відчуваємо Божу присутність протягом дня, коли живемо для Нього.

Питання: У Захарії 5:1-4, яке значення має літаючий сувій?

Відповідь: Ці розміри відповідають розмірам Скинії, а літаючий сувій швидко принесе суд. Великий розмір сувою кидатиме тінь на велику територію.

Питання: У Захарії 5:5-11, яке значення має жінка в кошику та Вавилон?

Відповідь: Жінка уособлює нечестивість, і вітер несе її до її дому, у Вавилон. Ідолопоклонство на землі мимоволі потрапить до Вавилону і залишиться там на деякий час. З одного боку, західна астрологія походить із Вавилону. Але на першому плані стоїть ключова роль, яку жінка-Вавилон відіграватиме в кінці часів як притулок зла та місце, куди віруючі будуть втікати. Про Вавилон згадується в Об’явленні 17–19, Ісаї 21:9; 48:20 та Єремії 50:2–8.

Питання: Що символізують чотири колісниці в Захарії 6:1-8?

Відповідь: Це чотири духи з неба, які патрулюють землю. Їхнє призначення та вплив відрізняються від тих, що мають чотири вершники в Об’явленні 6:1-8.

Питання: У Захарії 6:5 — це чотири «духи» чи «вітри»?

Відповідь: Єврейське слово «руах» може означати і те, і інше, але їхня діяльність вказує на те, що тут маються на увазі духи. Однак Захарія міг навмисно вжити це слово з обома значеннями.

Питання: Як, згідно з Захарії 6:8, Дух Божий знайшов спокій у північній країні?

Відповідь: Це пророцтво говорить, що Божий народ знайде спокій на півночі. Існує чотири можливі варіанти конкретного виконання цього пророцтва.

Персію вважали північною країною (Ісая 41:25; Єремія 50:3; 51:48). Насправді вона розташована на північному сході, але щоб дістатися до Персії з Ізраїлю, спочатку треба було рухатися прямо на північ.

Хазари: Приблизно після 700 року н. е. тюркське плем’я, відоме як хазари, завоювало більшу частину східної України. Замість того, щоб прийняти іслам і віддалитися від візантійців або прийняти християнство і віддалитися від мусульман, вони вирішили навернутися до іудаїзму. Однак дехто може вважати, що це не є виконанням Захарії 6:8, оскільки деякі християни вірять, що після розп’яття Ісуса євреї більше не є Божим обраним народом.

Пізніше в історії: З одного боку, після мусульманських завоювань християни могли емігрувати до Європи, де їм було безпечніше. Однак протягом усього Середньовіччя, і навіть сьогодні, у багатьох мусульманських країнах християни були відносно в безпеці, доки сплачували додатковий податок (джизья), який стягувався з євреїв та християн.

Майбутнє: Це пророцтво може здійснитися в кінці часів. У Йоіла 2:20 також згадуються загарбники з півночі.

Питання: Що незвичайного у структурі уривка із Захарії 6:9-15?

Відповідь: Це літературний прийом, який називається хіазмом.

Слово Господнє прийшло до мене

...Візьми жертву від вигнанців

…з дому Йосії

……Візьміть срібло та золото, зробіть пишну корону

……..покладіть її на голову первосвященика

……….Він збудує храм Господній

……..сяде на Його престол і буде правити… священик на Його престолі

……корона

….як пам’ятка у храмі Господньому

..Навіть ті, хто далеко, прийдуть і будуть будувати

Слухайтеся голосу Господа, Бога вашого

Питання: Хто такий Товія у Захарії 6:10?

Відповідь: Ймовірно, це та сама особа, яка повернулася разом із Зоровавелем та Йошуа, як зазначено в книзі Езри 2:60.

Питання: У Зах. 6:12-13 саме «Отрост» мав збудувати храм Господній, але хто ж є цим «Отростом»?

Відповідь: «Пагін» — це Ісус Христос. Завдяки Його смерті ми стали частиною Божого храму. Щоб дізнатися більше про це, прочитайте Послання до Євреїв 3:1-6; 1-е Послання до Коринтян 6:19; 1-е Послання Петра 2:5-6 та Захарію 6:15.

Питання: Чи в Захарії 6:13 спочатку було написано «корони» (у множині), а пізніше текст підробили, коли пророцтво виявилося хибним, як стверджує «Посібник з Біблії» Азімова на стор. 666?

Відповідь: Ні. У гебрейському тексті досі вказано «корони», тоді як у Септуагінті та сирійському перекладі — «корона». У Сувоях Мертвого моря цей вірш відсутній. У будь-якому разі, у «Довіднику Азімова з Біблії» (с. 665) щодо Захарії 3:8 визнається, що «Пагін» — це Месія. Пророцтво сповнилося в Ісусі.

Питання: Чому в Захарії 7:1-2 вони постили в п’ятому та сьомому місяцях?

Відповідь: Про це ніде в Старому Завіті не було наказу; вони вирішили це зробити самостійно, щоб оплакувати втрату свого храму та своєї землі. Бог не казав, що піст як такий є чимось поганим, але Він був незадоволений тим, що вони зосереджувалися на втраті храму, замість того щоб налагодити свої стосунки з Ним. Іноді ми можемо більше зосереджуватися або на Божій справі, або на тому, що ми втратили, ніж на наближенні до Бога. Бог не сказав, що їхні дії були неправильними, але їхні пріоритети були неправильними.

Питання: У Захарії 7:3-6, коли Бог приймає плач і піст, а коли — ні?

Відповідь: Бог завжди приймає щирий і справжній плач та піст за гріхи. Навіть якщо хтось не є цілком щирим, він все одно може постити, але має бути чесним перед Богом щодо своєї не повної щирості.

1. Однак Бог не приймає плачу та посту, які не є щирим покаянням.

2. Він не приймає плач і піст як «угоду», щоб змусити Його щось зробити.

3. Бог не приймає плачу та посту, присвячених іншим богам, як плач і піст, присвячені Йому.

Питання: Як у Захарії 7:4-6 народ постив заради себе?

Відповідь: Вони були зайняті оплакуванням втрати храму, але Бог хотів, щоб вони наблизилися до Нього і працювали над відбудовою свого храму. Тепер був не час для скорботи, а час для відбудови, і вони зволікали з цим.

Питання: Як, згідно із Захарії 7:8-10, справедливість, милосердя та співчуття кращі за піст?

Відповідь: Ісус сказав, що друга найважливіша заповідь — це любити свого ближнього, як самого себе. Пост може бути корисним, щоб допомогти вам зосередити свою відданість Богу. Але пост стосується вас самих. Справедливість, милосердя та співчуття насамперед служать Богу через допомогу іншим.

Питання: У Зах. 8:2, Вих. 20:5; 34:14; Втор. 4:24; 5:9; 6:15; Йош. 24:19; Нах. 1:2; 1 Кор. 10:22, чому Бог ревнивий, якщо в 1 Кор. 13:4 сказано, що любов не заздрить, а Бог є любов?

Відповідь: Бог може бути таким, яким Він хоче. Бог є любов’ю, але Бог є й іншими речами. Ми повинні, у меншій мірі, поділяти багато Божих рис: любов, милосердя, доброту, істину, мудрість, святість тощо. Але інших Божих рис ми не повинні мати, таких як помста, прагнення бути шанованим та ревнощі. І, звичайно, ми маємо плекати дві риси, яких не має Бог на Небі: віру та надію.

Питання: У Захарії 8:3 сказано, що колись Єрусалим був місцем, де стояв Храм Соломона, але з того часу, через ідолопоклонство та руйнування храму вавилонянами, Єрусалим вже не здавався дуже святим місцем. Проте в Захарії 8:3 сказано, що Бог знову зробить так, щоб його називали Святим. Як Бог може «повернути святість» життю людини?

В: Речі є святими або ні лише тому, що Бог так про них заявляє, і ні з якої іншої причини. Але Бог сказав, що ми будемо святим священством і народом (1 Петра 2:5, 9), і Бог поклав на нас відповідальність за те, щоб наші тіла були храмом, святим для Господа (2 Коринтян 6:16–17, 2 Петра 3:11 та Євреїв 12:14).

П: У Захарії 8:4-5 люди визначають радість як щастя, що існує у відносинах з Богом незалежно від обставин, тоді як звичайне щастя ґрунтується лише на обставинах. Чи йдеться в Захарії 8:4-5 про радість чи просто про звичайне щастя?

Відповідь: У Захарії 8:4-5 йдеться про щастя, що ґрунтується на обставинах, і це теж нормально. Це вказує на те, що настане мирний час без страху, а присутність людей похилого віку свідчить про те, що люди зможуть дожити до глибокої старості, а не гинути від війни, голоду чи хвороб.

Питання: У Захарії 8:4-5 Єрусалим мав багато сумних спогадів: спочатку про повстання проти Бога, а потім про горе облоги, руйнування та вигнання. Але Бог обіцяє, що це знову стане щасливим місцем. Коли хтось, хто відійшов від Бога, хоче повернутися, чи може Бог знову зробити так, щоб ця людина опинилася в щасливому місці?

Відповідь: Звичайно. Коли людина кається і підкоряється Богові, навіть після того, як вона зазнала покарання, Бог може знову дарувати їй радість. Бог може «відшкодувати вам роки, пожерті сараною» (Йоіл 2:25), і незалежно від того, чи страждання були наслідком покарання, чи інших причин, як у випадку з Йовом, Бог може знову благословити людей. Звичайно, деякі люди не побачать цього відновлення в цьому житті; але ми побачимо його на Небі.

Питання: Чому в Захарії 8:9-13 це послання обрамлене словами «нехай ваші руки будуть сильними»?

Відповідь: Окрім того, що сам зміст послання є підбадьорливим, Бог чітко казав їм бути сильними, старанними та завзятими у виконанні свого завдання. Усвідомлення того, що завдання не є марним і що це Божа воля, дає мотивацію для його виконання. Однак ми маємо використовувати цю мотивацію, щоб насправді виконувати ті завдання, яких бажає Бог.

Питання: Як і чому, згідно із Захарії 8:10, Бог іноді навертає кожного чоловіка проти свого ближнього?

Відповідь: Це може бути судомним очерствінням, подібним до того, як Бог очерствів серце фараона після того, як фараон сам його очерствів. Якщо людина намагається отримати від інших якомога більше, то цілком логічно, що й інші намагатимуться отримати від неї якомога більше. Одним із покарань за жадібність і зловживання іншими є суперечки, що виникають, коли оточуючі бачать, якою ця людина є насправді.

Питання: Як у Захарії 8:13 прокляття, навіть від Бога, може перетворитися на благословення?

Відповідь: Коли людина чи народ кається і повертається до Бога, навіть після того, як вони зазнали випробувань, покарання чи руйнування, Бог має дивовижний спосіб перетворити навіть прокляття на благословення. У Посланні до Римлян 8:28 сказано, що тим, хто любить Його, усе сприяє на добро. Це може включати покарання, руйнування та прокляття.

Питання: Чому в Захарії 8:14 Бог іноді не виявляє милосердя, і чому саме тут Він вирішив проявити його?

Відповідь: Чи кожен заслуговує на другий шанс? Ми не заслуговуємо нічого від Бога, навіть милості чи жалю. Якщо хтось не просить про другий шанс, не хоче його або, отримавши його, лише повторить те, що робив раніше, то чому ми маємо вважати, що він заслуговує на другий шанс — чи то від Бога, чи то від нас? Але ці Божі люди в Захарії 8 покаялися, і Бог із радістю дав їм ще один шанс та виявив до них благодать, жалість і милосердя.

Питання: Чому в Зах. 8:14 Бог мав би покарати їх за те, що їхні батьки провокували Його, якщо в Єзекіїля 18 сказано, що Бог не карає синів смертю за гріхи їхніх батьків?

Відповідь: У Святому Письмі ніде не сказано, що Бог покарає їх або визнає їх винними, якщо народ покається і вони не підуть шляхами своїх батьків. Однак, коли вони живуть певним чином, як це робили їхні батьки, вони отримають таке саме покарання. Якщо чиїсь батьки навчають їх поганим речам, і вони слідують тим поганим речам, яких їх навчили батьки, Бог покличе до відповідальності саме їх, а не лише їхніх батьків.

Питання: У Захарії 8:21-23 сказано, що багато народів шукатимуть Господа в Єрусалимі. Коли це станеться?

Відповідь: Це, ймовірно, відбудеться під час Тисячоліття.

Питання: У Зах. 8:23 чи термін «єврей» стосується лише мешканців південного царства Юди, чи й північного, і південного царств?

Відповідь: Термін «єврей» стосувався мешканців південного царства навіть у часи вигнання. Але після вигнання, оскільки повернулися переважно люди з південного царства, цей термін став позначати всіх ізраїльтян, які зберегли свою ідентичність.

Південне царство: Термін у 2 Царів 16:6 стосується «євреїв». 2 Царів 25:25 стосується євреїв; це саме час вавилонського вигнання, і йдеться про людей з південного царства.

У 2 Царів 18:26, 28, 2 Хронік 32:18 та Ісаї 36:11, 13, за часів Ісаї та Єзекії, коли Сеннахірим та ассирійці облягали Єрусалим, йдеться про єврейську мову.

Племя Веніаміна належало до Південного царства. Під час вигнання Мордехай був веніамітянином, якого у книзі Естер вісім разів називали євреєм. Павло також походив із племені Веніаміна (Филип’ян 3:5).

Питання: Які докази в Захарії 9–14 свідчать про те, що цей розділ був написаний іншим автором, ніж розділи 1–8?

Відповідь: Жодних. Деякі ліберальні критики висунули таку гіпотезу, спираючись на те, що ці два пророцтва відрізняються за акцентами та змістом.

Питання: Де, згідно з Захарії 9:1, знаходиться земля Хадрах?

Відповідь: Її також називають Хатарріка. Вона розташована в північно-західній частині сучасної Сирії, на північ від Хамата, на березі річки Оронт.

Питання: Чому саме, згідно із Захарії 9:1-9, Бог мав би гніватися на ці дві землі — Сирію/Ліван та Філістію, а також на Вавилон, як зазначено в Захарії 2:7-10?

Відповідь: Ось причини, наведені в книзі Захарії.

Тир (на узбережжі) збудував твердиню та накопичив срібла й золота, як пилу й бруду (Захарія 9:3-4).

Філістимляни відзначалися гордістю та кривавим насильством (Захарія 9:6-7).

Вавилон розграбував Сіон (Захарія 2:8).

Вавилон мав стати притулком для жінки нечестя, як зазначено в Захарії 5:7-11.

Загалом Боже прокляття лягло на гнобителів, які навалилися на Божий народ (Захарія 9:8б).

Можливо, сьогодні, коли Бог гнівається на якусь країну, це може бути саме з тих самих причин.

Питання: У Зах. 9:5, коли Ашкелон не буде заселений?

Відповідь: Коли вавилоняни вторглися до Палестини, вони спустошили Філістію, так само як і Юдею. Ашкелон було відновлено пізніше, оскільки Юда Маккавей захопив його (1 Маккавеїв 10:86; 11:60). Звісно, у Захарії 9:5 не сказано, що Ашкелон буде покинутий назавжди.

Питання: Чому в Зах. 9:5–7, Ам. 1:6–8, Соф. 2:4–5 згадано лише чотири з п’яти головних філістимських міст, а Гата — ні?

Відповідь: Ми не знаємо, чи місто Гат ще існувало на той час. В асирійських літописах згадується «Гімті в землі Ашдода», але після того часу історичних згадок про нього немає. Мусульманське кладовище на цій території обмежує подальші розкопки.

Питання: У Зах. 9:13, коли відбудеться битва між євреями та греками?

Відповідь: Це сталося після часів Олександра Великого, коли макавеї повстали проти Селевкідів у 175–163 рр. до н. е.

Питання: У Захарії 10:1–2 іноді люди грішать тим, що не просять у Бога про щось, але в цьому випадку Бог протиставляє людей, які просять у ідолів те, що дає Бог. Що саме дає Бог, а люди сьогодні часто просять у інших?

Відповідь: На поверхневому рівні — матеріальні блага, фінанси, здоров’я, розваги та задоволення. На глибшому рівні — любов, повага, безпека та значимість. Іноді люди роблять речі, що здаються божевільними, через свої викривлені спроби отримати ці речі від інших.

Питання: У Захарії 10:2б-3, на кого саме гнівається Бог?

Відповідь: Це не лише лжевчителі, адже там сказано, що народу бракує пастиря. Швидше за все, це пастирі, які не справляються зі своїм обов’язком вести людей. Дехто з них, можливо, навчає неправди, а інші, можливо, просто нічого не роблять.

Питання: Чому в Захарії 10:3 Бог каже, що покарає козлів (у перекладі BSB — «керівників»)?

Відповідь: Можливо, тут йдеться про пастухів кіз, іншими словами — про лідерів людей, які не були Божими вівцями. Або ж це може стосуватися богів-кіз та тих, хто їм поклонявся.

Див. «Коментар до Біблії для віруючих» (Believer's Bible Commentary), с. 1166, щоб дізнатися більше про тлумачення, пов'язане з козопасами, та «Коментар до Біблії: Старий Завіт» (The Bible Knowledge Commentary: Old Testament), с. 1564, де викладено точку зору, що це фальшиві пастухи.

Питання: У Зах. 10:4, Іс. 22:23–25, Єз. 15:3 що символізує кілок?

В: У всіх випадках кілочок мав бути нерухомим, і на нього можна було вішати різні речі. Однак зрештою кілочок буде зрізаний. У книзі Єзекіїля 15:3 сказано, що кілочок має бути зроблений із міцного дерева, а не просто з лози.

П: У Захарії 10:4, чим відрізняється міцність наріжного каменю, кілка та лука? Який вид міцності найкраще описує вашу духовну силу?

В: Наріжний камінь має бути міцним, бо на ньому тримається будівля, і він має мати правильні розміри, бо від нього відміряють інші розміри. Кілок, чи то для підпирання намету, чи то для кріплення речей на стіні, має бути нерухомим, незмінним, і ви можете бути впевнені, що те, що ви повісите на нього, залишиться на місці. Все, що закріплено на кілку, не повинно зміщуватися. На відміну від цього, лук рухається досить активно, але лише в певних напрямках. Ми маємо бути як скеля, на яку люди можуть покластися, усвідомлюючи, що нашим справжнім наріжним каменем є Христос. Ми маємо бути кілочком, на який люди можуть покластися, щоб отримати здорове вчення та мудрі поради, а не поради, що змінюються залежно від того, як дме політичний вітер. Але ми маємо не лише бути пильними, а й активно захищати паству від нападів.

Питання: У Захарії 10:6 Бог дає дорогоцінну обіцянку, що Він відповість їм. У яких випадках Бог не відповідає нам, бо ми не просимо?

Відповідь: Іноді ми не просимо, бо забуваємо або надто сильно намагаємося впоратися самостійно. Інколи ми не просимо, бо вважаємо, що це занадто дрібна справа, щоб Бог нею переймався. Інколи ми не віримо, що Бог захоче допомогти. Але ми все одно маємо просити й спостерігати, що зробить Бог.

Питання: Які причини, на вашу думку, наводить Бог у Захарії 10:6-10 для того, щоб зміцнити й відновити Свій народ?

Відповідь: Ось кілька можливих причин, які там наводяться.

Бог змилосердився над ними (Захарія 10:6)

Їхні серця радітимуть у Господі (Захарія 10:7б)

Бог викуповує їх (Захарія 10:8б)

Вони згадають про Бога, навіть перебуваючи в далеких краях (Захарія 10:9а)

Бог хоче зібрати їх, щоб вони стали численними (Захарія 10:10)

Питання: Як би ви, як лідер чи наставник, у ситуації, описаній у Захарії 10:6-10, піклувалися про людину, яка відчуває себе зрадженою своїм пастором або Богом? Що ми можемо їм обіцяти?

Відповідь: Проблема будь-якої церкви полягає в тому, що нею керують лідери, які можуть помилятися і не є безгрішними. Якщо хтось дивиться на своїх лідерів, а не на Бога, це майже гарантує, що він колись розчарується, бо ми всі робимо помилки — чи то у навчанні, чи в діях, чи навіть просто у ставленні. Але якщо нас надихає те добро, яке ми бачимо, і ми дивимося на Ісуса як на наш приклад, тоді ми зможемо краще виконувати наказ з Римлян 15:7 — приймати одне одного так, як Христос прийняв нас. Ми маємо виключати з церкви лжевчителів та тих, хто не кається, але ми також маємо визнавати, що ніхто не є досконалим. Є такий дотепний жарт: якщо ви коли-небудь знайдете досконалу церковну громаду, не приєднуйтесь до неї, бо якщо це зробите, то зіпсуєте її.

Питання: Чи є недоречним у Зах. 10:8 та Іс. 5:26 (KJV) те, що Бог нібито «сичить», як стверджує мусульманин Ахмад Дідат?

Відповідь: Насправді в Захарії 10:8 сказано: «Я [Бог] свисну, щоб вони зібралися». Так само в Ісаї 5:26 сказано, що Він «свистить тим, хто на краях землі» (BSB). У перекладі NKJV також вжито слово «свистить». Отже, для Бога не є непристойним покликати когось, і той мусить прийти та виконати те, що Він наказує.

Питання: У Захарії 10:11 сказано, що майбутня гордість Ассирії буде повалена. Коли це станеться?

Відповідь: Спочатку те, що не є відповіддю, а потім сама відповідь.

Не відповідь: Після того, як турки завоювали Близький Схід, вони переслідували вірмен та ассирійських християн. Однак ассирійців залишилося не так багато, і, звичайно, їх було недостатньо для гордості.

Відповідь: Після Олександра двома головними імперіями були Птолемеї в Єгипті та Селевкіди в Сирії. Оскільки згадуються Єгипет і [А]ссирія, це, ймовірно, була помилка переписувача, замість «Сирія».

У будь-якому разі, земля ассирійців була частиною імперії Селевкідів.

Питання: У Зах. 10:11 сказано: «Коли ж відійде скіпетр Єгипту?»

Відповідь: Починаючи з часів вавилонян, більше ніколи не буде фараона. Єгипет ніколи не буде незалежною державою, за винятком короткого повстання проти персів, періоду правління грецьких Птолемеїв, а також набагато пізніше — під владою мусульманських Фатимідів і, звичайно, у сучасну епоху.

Питання: Як, згідно із Захарії 10:12, Бог може зміцнити когось у Господі?

Відповідь: Хоча ми вже спасенні з того моменту, як вперше прийняли Христа, ми маємо обов’язок зміцнюватися в Господі. І ми не здатні самостійно виконати цей обов’язок. Але ми все одно відповідальні за те, щоб підкорятися Святому Духу, щоб не просто дозволяти, а активно прагнути, щоб Він нас змінював. Зміна означає, що ми перестаємо діяти й мислити по-старому, а починаємо діяти й мислити по-Божому, так, як Він того хоче. Чи приділяєте ви достатньо часу молитві, читанню Божого Слова, спілкуванню з іншими віруючими, щоб і самі зміцнюватися, і зміцнювати їх, а також виконувати те, що, як ви знаєте, Бог хоче, щоб ви робили?

Якщо ви поглянете на своє життя п’ять років тому у порівнянні з теперішнім, сподіваюся, що все змінилося. Сподіваюся, що ви стали ближчими до Бога, більш слухняними Йому, мудрішими в Його Слові та краще озброєними прагненням служити й ділитися з іншими. Сподіваюся, що через п’ять років, якщо Господь затримається, ви будете ближчими до Бога, ніж зараз.

Питання: Чому в Захарії 11:1-3 сказано, що вогонь поглине могутні кедри Лівану й знищить дерева?

Відповідь: Дерева є метафорою могутності та краси Лівану, а це означає, що могутність і краса Лівану будуть знищені. Сьогодні Ліван — це країна, яка все ще має свою красу, але пережила чимало масових вбивств, скоєних як мусульманами, так і тими, хто називає себе християнами.

Питання: Які, згідно із Захарії 11:5, риси пастухів, які піклуються про своїх овець, на відміну від тих, хто цього не робить?

Відповідь: У Захарії 11:5-6 показано, що вони дбали про своїх овець виключно заради грошової вигоди, яку це їм приносило. Вони будуть гнобити народ. Пастух не мав права таємно продавати частину овець свого господаря. Його наймали, щоб він дбав про овець, захищав їх від вовків, падіння зі скель, зимової холоднечі та переганяв їх, щоб вони мали достатньо їжі та пиття.

Питання: Що означають два жезли у Захарії 11:7?

Відповідь: Дві риси Царства Давида — єдність між північчю та півднем і Божа милість — були порушені. Здається, існує зв’язок між внутрішньою рисою перебування в Божій милості та видимим, зовнішнім знаком єдності.

Благовоління тут — це насамперед Божий захист від ворогів Ізраїлю. Звісно, благовоління в сенсі того, щоб бути приємним в очах Бога, вже було втрачене. Оскільки так сталося, розкол між Ізраїлем та Юдою був не лише пророкований Богом, а й спрямований Богом у 1 Царів 11:29–33; 12:22–24.

Питання: Чи пов’язані ці два жезли в Захарії 11:7 з двома палицями в Єзекіїля 37:15-23?

Відповідь: Ні. Єзекіїль пояснює, що дві палиці в Єзекіїля 37 символізують Ізраїль та Юду. Захарія ж пояснює, що дві палиці в Захарії — це «Прихильність» та «Єдність».

Кожного разу, коли слово «палиця» вживається в Біблії, воно не обов’язково символізує одне й те саме. До речі, третім прикладом є «тростина» в Єзекіїля 29:6, про яку чітко сказано, що це Єгипет. Так само, як метафора єгипетської тростини в іншому розділі Біблії не має жодного стосунку до двох палиць, так і метафора двох палиць не має жодного стосунку до двох жезлів у Захарії 11:7.

Питання: Яке значення має звільнення трьох пастухів за один місяць у Захарії 11:8?

Відповідь: Це можуть бути

1. Три особи

2. Посади царя, священика та пророка

3. Священики, вчителі та цивільні судді

У Єремії 25:34-38 Бог також докоряє керівникам народу як пастухам.

П: У Захарії 11:8-9, коли лідер є добрим, чому послідовники все одно втомлюються або починають його чи її ненавидіти?

Відповідь: Часто це відбувається тому, що послідовники вважають, ніби їх утримують від того, щоб отримати когось або щось краще. Іноді лідер веде людей у тому напрямку, у якому їм слід іти, але це може не бути тим шляхом, яким вони бажають іти, особливо якщо це пов’язано з певним дискомфортом або жертвами. Християнський лідер може прагнути, щоб люди наблизилися до Бога, а люди цього не хочуть. Іноді лідер має своє бачення того, як він повинен керувати людьми, а люди мають зовсім інше бачення того, що лідер повинен робити.

Питання: У Захарії 11:10, коли Бог порушував завіти?

В: Бог ніколи не порушував Свого слова. Однак, коли Бог дає обіцянку, пов’язану з поведінкою народу, а народ наполегливо не виконує цю умову, настає момент, коли Бог заявляє, що умовна обіцянка не буде виконана. Одна з найвідоміших умовних обіцянок, яка не завжди виконувалася, міститься у 2-й книзі Хронік 7:14.

П: Яке значення мають тридцять срібних монет у Захарії 11:12-13?

В: Сам Захарія залишає це таємницею, принаймні до часу, який був для нього ще в майбутньому. У 2-й Книзі Виходу 21:32 встановлено, що 30 срібних монет — це ціна, яку слід сплатити за бика, що поранив раба. Звісно, пізніше Юда зрадив Ісуса за 30 срібних монет.

Питання: Чи слід у Захарії 11:13 слово «гончар» насправді читати як «скарбниця»?

Відповідь: Це непевно. У сирійському перекладі тут вказано «скарбниця». В івриті — «гончар», а в Септуагінті — «піч».

Питання: У Зах. 11:14; 1 Цар. 11:11–13, 12:22–24, хто порушив єдність між Юдою та Ізраїлем і чому?

Відповідь: Це зробив Бог, але насправді є три взаємодоповнювальні відповіді. Бог обіцяв це зробити, Бог використовував людей як Своїх посередників, і Бог не дав їм знову об’єднатися. У 1 Царів 11:11-13, після того як Соломон знехтував Божим словом, Бог сказав Соломону, що відбере більшу частину Ізраїлю від його дому. Однак через його батька Давида Бог не зробить цього за життя Соломона, а за життя його сина. Активним чинником цього стало вперте неслухняння сина Соломона, Ровоама, та небажання народу далі виконувати примусову працю. Ровоам збирався «вирішити» проблему, зібравши військо для повторного завоювання північних племен, але Бог послав Свого пророка Шемаїю, щоб той сказав Ровоаму та всьому народу не об’єднуватися, бо «це Моє діло». Група, яка називає себе «місцевою церквою», стверджує, що розкол серед віруючих є одним із найсерйозніших гріхів, і наводить приклади розділеного царства. Ворожість і розбрат серед християн — це серйозний гріх, але відвернення від Бога було ще серйознішим, і Бог не бажав єдності двох царств, коли вони не слідували за Ним від щирого серця.

Питання: У Зах. 11:16-17, хто є цим нікчемним пастухом?

Відповідь: Існують дві точки зору щодо цього вірша.

Антихрист: Ймовірно, тут йдеться про антихриста.

Нікчемні лідери, як-от під час єврейського повстання проти Риму 66 року н. е. «Нова Женевська навчальна Біблія» (New Geneva Study Bible), с. 1480, підтримує цю точку зору.

Питання: Як саме, згідно із Захарії 12:1, Бог формує дух людини в ній?

Відповідь: Писання не вказує, як саме. Існують дві точки зору, яких дотримуються деякі християни, і ці дві точки зору можна поєднати.

Традуціанська точка зору: Один із двох основних аспектів традуціанства стосується утворення людей. Так само, як фізичні тіла людей утворюються з клітин тіл їхніх батьків, ця точка зору стверджує, що їхня душа утворюється з душ їхніх батьків. Однак, так само як фізичні тіла батьків не зменшуються при народженні дитини, так і душі батьків не зменшуються при народженні дитини. Традуціанізм має деякі негативні аспекти, такі як те, що немовлята несуть провину за гріхи своїх батьків і дідів та бабусь (що суперечить Єзекіїлю 18), але можна дотримуватися цього аспекту традуціанізму, відкинувши інші, негативні аспекти. Августин, лютеранські церкви, а також, можливо, меншість кальвіністів, історично дотримувалися традуціанізму. Грецька православна церква загалом дотримується традуціаністської точки зору щодо походження душ, але відкидає спадкову провину.

Креаціоністська точка зору: (Не пов’язана зі створенням у Книзі Буття) Так само, як Бог створив Адама з нічого, Бог і сьогодні створює кожну нашу душу «з нуля». Лише наші фізичні тіла та наш психічний склад мають спадкову складову, але вона передається через наші гени, а ніяк інакше. Згідно з цією точкою зору, наші душі не мають спадкової складової.

Комбінована точка зору: У Посланні до Євреїв 4:12 сказано, що Слово Боже навіть розділяє душу й дух, суглоби й кістковий мозок. За словами християнського лікаря, який має ступінь магістра богослов’я і який ознайомив мене з цією теологічною точкою зору, на кінцях довгих кісток розділити кістку й кістковий мозок майже неможливо з людської точки зору. Кістка нагадує решітку, заповнену кістковим мозком. Подібним чином наша душа може мати риси, успадковані від батьків, як стверджує традуціанізм, а наш дух може бути створений з нуля. Багато хто каже, що душа є осередком розуму, волі та емоцій, і багато хто вірить, що інтелект та емоційна структура часто мають спадкову складову.

Питання: У Зах. 12:1 що є поетичного в небесах і землі?

Відповідь: Ми можемо радіти, що Бог не згадав кожну окрему річ, яку Він створив, інакше ми б ніколи не дійшли до решти розділу. Коли Бог говорить, що Він розпростер небеса й землю, Він має на увазі й усе інше. Цей літературний прийом, коли використовуються дві частини або кінці, щоб натякнути на все, що знаходиться між ними, називається «мерізм». Мерізм — це різновид синекдохи, де одна або кілька частин символізують ціле.

Питання: У Захарії 12:1-4, якою мірою — на благо чи на зло — на нас впливають або керують наша генетика, батьківське виховання, оточення/суспільство та наша власна вільна воля?

Відповідь: Хоча ми не знаємо повної відповіді, ось кілька загальних спостережень, які допоможуть сформулювати відповідь.

1. Генетика, батьківське виховання, оточення/суспільство тощо — це все фактори, але вони не є окремими; вони взаємодіють між собою.

2. Неможливо дійти до висновку, не враховуючи власних виборів людини. Інакше неможливо пояснити випадок однояйцевих близнюків, вихованих в одній родині, коли один стає професором у вищій школі, а інший постійно потрапляє до в’язниці через наркотики. Обидва мали однакове середовище з однаковим ризиком наркотичної залежності, але один впав у цю залежність, а інший уникнув її.

3. Наскільки серйозна ситуація впливає на характер людини, яка в ній опинилася? Відповідь, значною мірою, полягає в тому, що рішення залежить від самої людини. Чи буде вона зациклена на цій втраті чи події до кінця свого життя, чи зможе вона це пережити, піднятися і рухатися далі? Коли дві людини кладуть руки на клавіші фортепіано й натискають з однаковою силою, чи буде звук однаково гучним? Це залежить від того: чи хтось натискає на педаль приглушення, чи кришка клавіатури опущена, і людина навіть не торкається клавіш? Вибираючи, чи зациклюватися на чомусь, чи забути про це, математично вільна воля може слугувати своєрідним контуром зворотного зв’язку.

Питання: У Захарії 12:2, де ще Бог приготував би «чашу п’яності» для народів, і чому?

Відповідь: Давайте розберемося, що Писання говорить про метафоричні чаші.

У Псалмі 75:8 Господь сказав, що має чашу вина, змішаного зі спеціями, яку мають випити нечестиві. Писання часто згадує про чашу Божого гніву в Ісаї 51:17, 22; Єремії 25:15-29; Єремії 51:7; Плачі Єремії 4:21; Єзекіїля 23:31-33; Авакума 2:15-16; Об’явлення 14:10; Об’явлення 16:19.

Чаша Вавилону згадується в Об'явленні 17:4; 18:6.

З позитивного боку, Давид сказав, що Бог призначив йому його частку та його чашу у Псалмі 16:5. Давид сказав, що його чаша переповнилася у Псалмі 23:5. Чаша є метафорою спасіння у Псалмі 116:13.

Вона має суворе, але позитивне значення в Євангелії від Матвія 20:22-23; 26:39-42.

Ісус молився, щоб цю «чашу» від Нього відвернули в Євангелії від Матвія 26:39-42; від Марка 14:36. Він також згадав про це в Євангелії від Івана 18:11.

Чаша може символізувати як радість, так і горе, а іноді й те, й інше одночасно, як це було з чашею у мішку Веніаміна в Книзі Буття 44:2-17.

Питання: Чому, згідно із Захарії 12:3-4, так багато хто прагнув напасти на євреїв?

Відповідь: Євреї були обрані Богом як Його народ; і, здається, сатана відчуває до них особливу ненависть. У людському світі це проявляється щонайменше чотирма різними способами.

Багатство: Однією з причин є уявна концентрація багатства, оскільки багато євреїв переважно торгують між собою. Незадовго до початку Першої світової війни Німеччина позичила велику суму грошей у деяких своїх заможніших єврейських громадян на потреби війни. Коли війна розпочалася, деяких із них звинуватили у зраді, щоб уряд не мусив повертати їм ці гроші.

Народ: Деякі, як-от Гітлер, прагнули винищити євреїв як народ. Незалежно від того, був єврей бідним чи багатим, Гітлер хотів знищити їх усіх, і гроші, земля чи навіть релігія тут не мали жодного значення. Гітлер також намагався винищити циган та гомосексуалів.

Земля: Для інших проблема полягає в землі Палестини. З одного боку, євреї стверджують, що це завжди була їхня прабатьківська земля, починаючи з часів Йошуа, за винятком 70-річного періоду вавилонського полону. Якщо хтось стверджує, що земля має належати попередньому власнику, який володів нею до 1949 року, то вона мала б бути частиною Великої Британії. А якщо брати до уваги ще давніші часи, то ця земля мала б належати Туреччині — єдиному, що залишилося від Османської імперії. З іншого боку, деякі палестинці досі мають ключі від своїх будинків чи квартир в Ізраїлі, звідки їх вигнали під час війни до 1949 року. Якщо Ізраїль хотів би всю цю землю, включаючи Західний берег і сектор Газа, то чи повинні всі палестинці бути громадянами Ізраїлю з правом голосу? З іншого боку, якщо Західний берег і сектор Газа мають бути однією (або двома) окремими країнами, то чому Ізраїль створює там єврейські поселення? Інші мусульмани стверджують, що будь-яка земля, яку коли-небудь завойовували мусульманські війська, насправді є власністю, яка має повернутися до мусульман, чи то Ізраїль, чи то Іспанія.

Місто: Один арабський письменник влучно описав психічний розлад, який він назвав «єрусалимським божевіллям». Саме одержимість володінням цим містом спричинила стільки проблем. Багато хто так сильно піклується про Єрусалим, навіть більше, ніж про Бога. Мусульмани загалом вважають Єрусалим третім найсвятішим містом в ісламі. У мусульманському Корані, у сурі 17, розповідається про нічну подорож Мухаммеда, під час якої його надприродним чином перенесли до найвіддаленішої мечеті, а звідти він на бураку (своєрідному крилатому ослі) піднявся до неба. Мусульмани (в тому числі Бухарі, т. 5, книга 58, розд. 40, № 228, с. 148–149) стверджують, що це був Єрусалим. Однак у ті часи в Єрусалимі не було жодної мечеті (див. аль-Табарі, т. 12, с. 195–196; Ібн-і-Маджа, т. 1, книга 4, розд. 7, № 753, с. 414). «Трагікомічно», що всі ці суперечки щодо міста спричинені однією сурою в Корані про мечеть, яка тоді в Єрусалимі не могла існувати.

Питання: У книзі Захарії 12:7–11; 14:2–8, 12 сказано, коли будуть знищені народи, що облягають Єрусалим?

Відповідь: Очевидно, це стосується битви наприкінці Тисячоліття. Про це згадується в Об’явленні 20:7-9. Про це також йдеться в Єзекіїля 38-39.

Питання: Як це передано в єврейських рукописах у Захарії 12:10?

Відповідь: Існує три варіанти.

У більшості гебрейських текстів написано: «вони поглянуть на Мене, Того, Кого вони прокололи».

У кількох гебрейських рукописах читається: «на того, кого вони прокололи наскрізь».

В інших гебрейських рукописах сказано: «вони поглянуть на Мене замість того, кого вони прокололи» (тобто проколото когось іншого, а не Бога).

Питання: У Захарії 12:8-9, які два способи Бог може захистити людей, і як Бог це зробить у цьому випадку?

Відповідь: Бог може вивести нас із випробування або ж зміцнити нас, щоб ми змогли його пройти. У цьому випадку Бог зміцнює їх, щоб вони пройшли випробування.

Питання: У Зах. 12:10, хто є «Той, кого вони прокололи», за яким вони оплакують «як оплакують єдиного сина»?

Відповідь: Мається на увазі, що це та сама особа, про яку йдеться в першій частині Захарії 12: Месія. Хоча деякі євреї повірили в Христа незабаром після П’ятидесятниці, більшість цього не зробила. Захарія 12:10, швидше за все, стосується кінця часів, коли багато євреїв прийдуть до віри в Христа. Інші вказівки на це містяться в Посланні до Римлян 11:25-26 і, ймовірно, у другій частині подвійного виконання пророцтва з Малахії 4:5-6. Амос 8:10, здається, говорить про ту саму подію під час кінця часів.

Питання: Чи пророкує Захарія 12:10 про два пришестя Христа?

Відповідь: Принаймні навіть скептик мусить погодитися, що тут йдеться про дві події. Перша подія — це зневага та відкидання, а друга — це скорбота через їхнє попереднє відкидання.

У книзі «Складні вислови Біблії» (Hard Sayings of the Bible), с. 345–346, зазначається, що прямота гебрейської граматики в цьому місці прихована в перекладі «Танах: Святе Письмо» (Tanakh: The Holy Scriptures, 1988) від «Нового єврейського видавничого товариства», де сказано: «Але Я наповню Дім Давида та мешканців Єрусалима духом жалю та співчуття; і вони будуть плакати переді Мною за тих, хто загинув, голоситимуть за ними, як за улюбленим сином…» Однак Вальтер Кайзер у книзі «Складні вислови Біблії» (с. 346) зазначає, що це «порушує правила гебрейської граматики, щоб уникнути очевидних наслідків цього гебрейського вірша». Зокрема

а) дієслово «проколювати» перетворюється з активного на пасивний стан

б) перетворює один із суб’єктів «вони» на об’єкт

Як зазначає Кайзер: «Це героїчне зусилля, щоб обійти логічний висновок, що той, хто говорить, є тим, кого прокололи…» Кайзер, ймовірно, був надто лагідним до єврейського народу, який порушив правила гебрейської граматики, щоб неправильно перекласти цей вірш англійською мовою, аби він відповідав їхній теології.

Кайзер далі зазначає, що інші єврейські тлумачі перекладають цей вірш правильно, але деякі з них тлумачать його як посилання на двох Месій. Один Месія, який страждав, та інший Месія, який не страждає, але має прийти у славі.

Питання: Як у Захарії 12:11 стався великий плач у Хадад-Риммоні на рівнині Мегіддо?

Відповідь: Спочатку те, що не є відповіддю, а потім сама відповідь.

Не є відповіддю: відомо, що вавилоняни, фінікійці та інші плакали за Таммузом — вавилонським божеством, яке, згідно з міфологією, щоосені гинуло від рук сил підземного світу, а щовесни воскресало до життя. Однак було б дивно, якби Бог згадав тут про плач за ідолом. Крім того, язичники та нечестиві євреї плакали за вавилонським богом Таммузом, а не за ідолом Хадад-Риммоном, що означає семітського бога «Хадад-Громовержець».

Відповідь: Хадад-Риммон — це назва місця на рівнині Мегіддо. Саме там відбудеться битва після Тисячоліття, яку також називають Армагеддоном. Саме на цій рівнині, біля підніжжя гори Мегіддо, Гідеон розгромив мідянців (Суддів 6:33), філістимляни вбили Саула та Йонатана (1 Самуїл 31), а також загинув злий цар Ахазія (2 Царів 9:27). Але, ймовірно, плач стосується смерті доброго царя Йосії, який загинув у бою з єгиптянами (2 Царів 23:29-30). Єгиптяни не хотіли воювати з Йосією, тож смерть Йосії та поразка юдейського війська були безглуздими.

Питання: У Захарії 12:11-13, чим відрізняється цей траур?

Відповідь: Він є водночас глибоко емоційним і організованим. Кожен рід помітно тримався окремо; тож жоден рід не міг сказати: «Нам не треба оплакувати», ніби це був обов’язок лише інших родів. Це була узгоджена жалоба, спрямована головним чином на те, щоб висловити вибачення перед Богом.

Питання: У Захарії 13:1 сказано, що коли відкриється це джерело очищення?

Відповідь: Він відкрився, коли Ісус помер за наші гріхи. Зверніть увагу, що там не сказано, що всі будуть очищені, а лише те, що джерело буде відкрите для очищення. В іншому сенсі воно відкриється для євреїв, про яких тут йдеться, коли вони усвідомлять, що Ісус є Месією.

Питання: У Захарії 13:2 сказано, що коли в країні більше не буде ідолів?

Відповідь: На той час серед євреїв у землі Палестини не було ідолів. Однак, оскільки слово «земля» також означає «світ», це пророцтво про майбутнє, ймовірно, стосується часу Тисячоліття.

Питання: У Захарії 13:1-2, у чому полягає різниця між гріхом та нечистістю?

Відповідь: Хоча ці терміни є майже синонімами, між ними є невелика різниця. Гріх насправді має два значення: він може стосуватися гріховних вчинків, але також може стосуватися гріховної природи та бажань, що є в нас. Нечистота стосується нечистого стану, в якому перебуває грішник внаслідок гріха.

У «Екзегетичному коментарі: Агай, Захарія, Малахія» (с. 328) сказано, що гріх «пов’язаний із невідповідністю Божій волі, а нечистість — із станом осквернення, спричиненим будь-яким порушенням принципів святості. Одне є скоріше активним проявом гріха, а інше — пасивним наслідком». Отже, вони подібні до двох сторін однієї монети.

Питання: У Зах. 13:2 ідоли, очевидно, пов’язані з гріхом, але який зв’язок між ідолами та нечистістю?

Відповідь: Хоча гріх є причиною поклоніння ідолам, нечистість є наслідком поклоніння ідолам. Нечисті речі, такі як сміттєві баки та нічні горщики, не можуть використовуватися для кращих цілей, наприклад, для зберігання гарного одягу чи приготування їжі. У Посланні до Римлян 3:12 сказано, що людина може стати нікчемною, хоча й не вказується, яким саме чином. Але у 2 Царів 17:15 та Єремії 2:5 сказано, що поклоніння нікчемним ідолам робить людину нікчемною. Ідоли викликають гнів Бога, згідно з Повторенням Закону 32:21; 1 Царів 16:13,26.

Ідоли можуть бути явними, такими як Ваал, Аштарта, Крішна, Будда тощо. Ідоли також можуть бути прихованими, такими як репутація, гроші, алкоголь, секс, жадібність або безпека. Навіть хороші речі, такі як робота, здоров’я, чоловік чи дружина або діти, можуть стати ідолом, якщо їх вважати важливішими за Бога. Одного разу я вів дитячу службу в китайській церкві, і, хоча я цього не пам’ятаю, мабуть, я сказав, що слідування за Богом є навіть важливішим за уроки гри на фортепіано. Наступного тижня до мене підійшла мати і, трохи посміхаючись, сказала, що її син того дня прийшов додому і запитав, чи це справді так. Хоча вона запевнила його, що так, батькам загалом потрібно прямо, словами, пояснювати своїм дітям, що є важливим у житті. Ваш приклад може говорити голосніше за слова, тому вам слід поєднувати і приклад, і слова, щоб донести те, що є важливим.

Питання: У Захарії 13:3-6 йдеться про те, коли пророцтва перестануть існувати?

Відповідь: Писання не вказує на це прямо, але цей уривок із книги Захарії говорить про майбутнє тисячоліття. 1 Коринтян 13:8 також згадує час, коли пророцтво та мови перестануть існувати.

У меншому сенсі пророки та одкровення на деякий час припинилися відразу після цього часу аж до часів Христа та Івана Хрестителя. У Міхея 2:6 також йдеться про те, що люди більше не хочуть слухати Божих пророків.

Питання: Чи є цей добрий пастир у Захарії 13:7 Христом, і коли ж цей добрий пастир буде поранений?

Відповідь: У Матвія 26:31, 56 та Марка 14:27 Ісус назвав Себе цим пастухом із цього вірша книги Захарії.

Питання: У Захарії 13:8-9, коли здійсниться пророцтво про загибель двох третин?

Відповідь: Захарія цього не вказує. Ймовірно, це відбудеться під час великої скорботи.

Питання: У Зах. 14:1-2, чому, на вашу думку, Бог допускає такі події?

Відповідь: Здаватиметься, ніби все втрачено, коли Христос прийде особисто, щоб захистити їх. Коли в книгах Йоіла, Міхея та Єзекіїля війська оточують Єрусалим, місто залишається неушкодженим. Але в цьому випадку місто буде жорстоко захоплено. Грецький переклад єврейського слова «сара» — «тліпсіс», яке Ісус використовував для позначення Великої Скорботи. У Луки 21:24 згадується, коли завершаться часи язичників.

Це не може стосуватися руйнування Єрусалима римлянами у 70 році н. е. або наприкінці повстання Бар-Кохби у 135/136 роках н. е., оскільки в обох цих випадках проти Єрусалима виступали лише римляни, а не всі народи, і вони не дозволили більше ніж половині населення залишитися у своїх домівках.

Питання: У Захарії 14:3-5 де ще Бог приходить «з усіма святими з Ним»?

Відповідь: Ісус та небесні війська приходять у Юди 14–15; Об’явлення 19:11–21.

Питання: У Захарії 14:4-5, де ще Оливкова гора фігурує у кінці часів?

Відповідь: Оливкова гора на 330 футів вища за Храмову гору. Цікаво, що в Старому Завіті Оливкова гора ніде не називається так, крім цього місця та «Підйому до Оливкової гори» (іврит; BSB «Оливкова гора») у 2 Самуїла 15:30.

Виноград: Йоіл 3:9-17; Об’явлення 14:14-20

Втеча через Оливну гору — це маршрут, яким пішов Давид, рятуючись від свого сина Авесалома (2 Самуїл 15:16-30).

Гора Оливкова/Гетсиманія: Матвія 26:36-56; Марка 14:32-50; Луки 19:37; 21:37; 22:39-53

Едом: Йоіл 3:19; Овадія; Малахія 1:4-5

Велика битва Гога і Магога: Об’явлення 20:7-10

Єврейський народ усвідомлював важливість цього місця. З VIII до XI століття н. е. на Оливній горі регулярно відбувалися молитви.

Питання: Які ще уривки, крім Захарії 14:6-8, згадують про це?

Відповідь: Про космічні знамення йдеться в Ісаї 13:9-10; Йоіла 2:31; 3:15; Амоса 5:18; Матвія 24:29-30; Об’явлення 6:12-14; 8:8-12; 9:1-18; 14:14-20; 16:4, 8-9

Питання: У Захарії 14:10 згадується Араба — дуже посушливий і рівнинний регіон. Що це означає?

Відповідь: Сьогодні Близький Схід є сухішим, ніж у біблійні часи. Це пророцтво про майбутнє, можливо, натякає саме на цей факт.

Питання: У Зах. 14:12-15, коли відбудеться ця пошесть?

Відповідь: Це станеться, коли Гог і Магог оточать Єрусалим. Більше про це ви можете прочитати в Об’явленні 20:7-9 та Єзекіїля 38-39.

Питання: У Захарії 14:12-21 — коли настане цей страшний час, після якого всі народи святкуватимуть Свято Кучок?

Відповідь: Найімовірніше, це відбудеться під час Тисячоліття.

Питання: У Захарії 14:14, оскільки спочатку тільки Бог веде бій, чому тут воює Юда?

Відповідь: Хоча Писання не дає відповіді саме на це питання, ми можемо розширити його і запитати: чому Бог просить нас робити щось для Нього, якщо Він і сам може зробити все? Бог не потребує нас. Але Бог дає нам привілей брати участь у Його справі та творити добро для Нього.

Питання: Чому в Захарії 14:18 саме Єгипет згадується як той, хто тут зазнає покарання?

Відповідь: Можливо, це пророцтво про те, що Єгипет зволікатиме з приходом до Єрусалима. Цікаво, що згадується саме Єгипет, адже там і так рідко йдуть дощі. Однак Єгипет повністю залежить від річки Ніл, яка бере початок у озері Вікторія і живиться рясними дощами Центральної Африки. Бог може зменшити кількість дощу в одній місцевості, щоб вплинути на іншу. У Септуагінті та сирійському перекладі сказано: «буде пошесть», замість «дощ не впаде на них».

Питання: Що незвичайного у структурі тексту в Захарії 14:20-21?

Відповідь: Це незвичайне для сучасних читачів, але не для стародавніх. Це стародавня поетична конструкція, яка називається хіазмом.

Того дня

... на дзвіночках коней буде написано: «СВЯТЕ ГОСПОДУ»,

...... казани в домі Господньому будуть подібні до чаш для окроплення перед жертовником.

......... Кожен казан у Єрусалимі та Юдеї буде святим для Господа Саваота,

... і всі, хто приносить жертви, прийдуть, візьмуть кілька казанів і будуть у них готувати.

... У домі Господа Саваота

.

Цей хіазм взято з «Екзегетичного коментаря: Агай, Захарія, Малахія», с. 365.

Питання: Як у Зах. 14:21 горщики вживаються в метафоричному значенні?

Відповідь: Каструлі були найнижчими предметами в храмі; вони слугували посудинами для попелу. Тут не просто сказано, що вони стануть святими, а що каструлі кожного стануть святими.

Хоча в минулому священні чаші знаходилися лише біля жертовника, ці святі горщики використовуватимуть усі. Гібеонці були ханаанеями, які уклали договір з Йошуа і служили в храмі. Вони були «компромісом», який Бог допустив у храмовому богослужінні. Але в майбутньому храмі таких компромісів не буде. Усі, хто прийде, будуть синами й дочками Бога.

Питання: У Захарії 14:21, коли ханаанеї перебували в Божому домі?

Відповідь: Гібеонці — це народ, що мешкав у Ханаані й уклав угоду з ізраїльтянами (Ісус Навин 9:23, 27). Деякі храмові слуги (які не були ані священиками, ані левітами) повернулися після вигнання (Неємія 7:26–56 та Ездра 2:43–54). Цими храмовими слугами, ймовірно, були гібеонці.

Питання: Які найдавніші рукописи книги Захарії збереглися до наших днів?

Відповідь: Сувої Мертвого моря (близько 1 р. до н. е.). Серед сувоїв Мертвого моря є 3 копії книги Захарії, які називаються 4Q76 (=4QXIIa), 4Q80 (=4QXIIe) та 4Q82 (=4QXIIg). («Перекладені сувої Мертвого моря», с. 478–479).

4Q76 (=4QXIIa) містить Захарію 14:18

4Q80 (=4QXIIe) містить Захарію 1:4–6, 9–10, 13–14; 2:10–14; 3:2–10; 4:1–4; 5:8–11; 6:1–5; 8:2–4, 6–7; 12:7–12

4Q82 (=4QXIIg) містить Захарію 10:11–12; 11:1–2; 12:1–3

Нахаль-Хевер — це печера поблизу Ен-Геди, в якій знайдено фрагмент Малих пророків грецькою мовою (8 Hev XIIgr). Згідно з книгою «Рукописи грецької Біблії» (с. 34), він був написаний між 50 р. до н. е. та 50 р. н. е. Його сховали під час повстання Бар-Кохби проти Риму. Це перероблена версія Септуагінти, створена в Юдеї, яка майже повністю збігається з масоретським текстом. Вона містить Захарію 1:1-4, 12-14; 2:2-4, 7-9, 11-12, 16-17 (= LXX 1:19-21; 2:3-5, 7-8, 12-13); 3:1–2, 4–7; 8:19–21, 23; 9:1–5.

Сувій з Ваді Мураббат (Mur XII) датується приблизно 132 роком н. е. Він містить Захарію 1:1–4, а також тексти інших малих пророків.

Загалом у Сувоях Мертвого моря, Нахаль-Хевері та Ваді-Мураббаті збереглися такі вірші з книги Захарії: 1:1-6, 9-10, 12-14; 2:2-4, 7-14, 16-17; 3:1-10; 4:1–4; 5:8–11; 6:1–5; 8:2–4, 6–7, 19–21, 23; 9:1–5; 10:11–12; 11:1–2; 12:1–3, 7–12; 14:18.

Сирійський переклад

Християнські рукописи Біблії, що датуються приблизно 350 роком н. е., містять Старий Завіт, включаючи книгу Захарії. Два з них — це Ватиканус (325–350 рр. н. е.) та Александринус (близько 450 р. н. е.), де книги дванадцяти малих пророків розміщені перед книгою Ісаї. Книга Захарії є повною як у Ватиканусі, так і в Александринусі.

У «Синайському» (340–350 рр. н. е.) також міститься повна книга Захарії. Вона починається на сторінці, що йде за кінцем книги Аггея, і закінчується на тій самій сторінці, де починається книга Малахії.

Питання: Які ранні автори посилалися на Захарію?

Відповідь: Донікейські автори, які посилалися або натякали на вірші з книги Захарії, це:

Єврей Філон Олександрійський (15/20 р. до н. е. — 50 р. н. е.) посилається на Захарію 6:12, хоча в Масоретському тексті сказано: «ім’я якого — Отрост», а Філон пише: «ім’я якого — Схід».

У «Посланні Варнави» (бл. 70–130 рр. н. е.), розд. 2, с. 138, цитуються Єремія 7:22 та Захарія 8:17 як слова Господні.

Юстин Мученик (бл. 138–165 рр. н. е.) згадує Йова та Захарію у «Діалозі з Трифоном-євреєм», розд. 103, с. 251

Юстин Мученик посилається на Захарію 3:1 як на слова Захарії у «Діалозі з Трифоном-євреєм», розд. 79, с. 238

«Пастир Герми» (гл. 31, с. 53–54; бл. 115–155 рр. н. е.) містить алюзію на Єремія 13:20 та Захарія 11:15–17 щодо пастирів, що збилися зі шляху.

Мелітон Сардський (170–177/180 р. н. е.) (непрямо) згадує «Старий Завіт» і перелічує книги. Він не перелічує дванадцять малих пророків окремо, а називає їх «Дванадцятьма». Фрагмент 4 з «Книги витягів», т. 8, с. 759

Теофіл Антіохійський (168–181/188 р. н. е.) цитує Захарію 7:9, 10 у своєму «Листі до Автоліка», книга 3, розділ 7, с. 115.

Іриней Ліонський (182–188 рр. н. е.) «І Захарія також, серед дванадцяти пророків, вказуючи народу на волю Божу, каже: „Ось що проголошує Господь Всемогутній: чиніть справедливий суд, і проявляйте милосердя та співчуття кожен до свого брата. І не гнобіть вдови, сироти, прозеліта та бідного; і нехай ніхто не замишляє зла проти свого брата у своєму серці»». Іриней, «Проти єресей», книга 4, розділ 17.3, стор. 483

Іриней Ліонський (182–188 рр. н. е.) цитує месіанське пророцтво із Захарії 12:10 у праці «Проти єресей», книга 24, розділ 9, с. 508.

Климент Олександрійський (193–217/220 рр. н. е.) цитує Захарію 3:2 у праці «Настанова до язичників», розд. 10, с. 197, та Захарію 9:9 у праці «Наставник», книга 1, розд. 5, с. 213.

Климент Олександрійський (193–205 рр. н. е.) «У п’ятому році свого правління Єзекіїль пророкував у Вавилоні; після нього — Наум, а потім Даниїл. Після нього, знову ж таки, Аггей та Захарія пророкували за часів Дарія Першого протягом двох років; а потім — ангел серед дванадцяти. Після Аггея та Захарії Неємія, головний виночерпій Артаксеркса, син ізраїльтянина Ахелі, відбудував місто Єрусалим і відновив храм. Під час полону жили Естер та Мордехай, книга про яких збереглася донині, як і книга Макавеїв. Під час цього полону Мішаель, Ананія та Азарія, відмовившись поклонитися ідолу й потрапивши до розпеченої печі, були врятовані завдяки явленню ангела. У той час через змію Даниїла кинули до лев’ячої ями; але, врятований завдяки Божому провидінню через Амбакуба, він був повернений на сьомий день». «Стромати», книга 1, розд. 21, с. 328

Тертуліан (198–220 рр. н. е.) цитує Захарію 14:14 як слова самого Захарії. «Відповідь євреям», розд. 9, с. 162.

Оріген (225–254 рр. н. е.): «А як Захарія пророкує про Христа, коли говорить:», — і цитує Захарію 9:9. «Коментар до Євангелія від Івана», книга 10, № 17, с. 395

Новатіан (250/254–256/7 рр. н. е.) цитує Захарію 7:6 (Септуагінта) як слова самого Захарії. «Про єврейські страви», розд. 5, с. 649

«Трактат проти Новатіана», розд. 14, с. 662 (бл. 248–258 рр. н. е.) цитує Захарію 11:16 як слова самого Захарії.

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) «Також у книзі Захарії Бог каже: „І вони перейдуть через вузьке море, і розіб’ють хвилі в морі, і висушать усі глибини річок; і вся гордість ассирійців буде принижена, а скіпетр Єгипту буде відібраний“». Трактати Кипріяна, Трактат 12, друга книга, розд. 6, с. 518

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) «В Ісаї… у 117-му псалмі… Також у Захарії… Також у Повторенні Закону:… Також у Ісуса [Йошуа], сина Наве» Трактати Кіпріана, трактат 12, розд. 2.16, с. 522

Кіпріан Карфагенський (бл. 246–258 рр. н. е.) наводить наступні уривки як пророцтва про те, що євреї приб’ють Спасителя до хреста. Ісая 65:2; Єремія 11:19; Повторення Закону 28:66; Псалом 22:16–22; Псалом 119:120; Псалом 141:2; Софонія 1:7; Захарія 12:10; Псалом 88:9.

Адамантій (бл. 300 р. н. е.) переказує Захарію 7:10; 8:17 як слова пророка. «Діалог про істинну віру», перша частина, № 13, с. 56. (Говорить Адамантій)

Адамантій (бл. 300 р. н. е.) цитує Захарію 9:9; 8:17 як слова пророка. «Діалог про істинну віру», перша частина, № 25, с. 69. (Говорить Адамантій) (Це єдині згадки про Захарію в творах Адамантія)

Вікторін з Петау (загинув мученицькою смертю у 304 р. н. е.) цитує Захарію 4:14 як слова Захарії у «Коментарі до Апокаліпсису», 11-й розділ, вірш 4, с. 354.

Методій Олімпський і Патарський (270–311/312 рр. н. е.) цитує Захарію 4:1–3 як слова самого Захарії. «Бенкет десяти дів», розмова 10, с. 350

Лактанцій (бл. 303–бл. 325 р. н. е.) пише: «Також Захарія каже» і цитує Захарію 12:10 у «Епітомі Божественних інститутів», розд. 46, с. 241

Після Нікейського собору

Атанасій Олександрійський (367 р. н. е.) (мається на увазі, оскільки згадує дванадцять пророків): «Отже, у Старому Завіті налічується двадцять дві книги; … потім Пророки, причому дванадцять вважаються однією книгою…». Атанасій, «Пасхальний лист 39», розд. 4, с. 552.

Афрахат Сирійський (337–345 рр. н. е.) цитує Захарію 4:2 як слова пророка Захарії. «Вибрані доведення», Доведення 1, розд. 8, с. 347–348.

Ефрем Сирський (350–378 рр. н. е.) натякає на Захарію 2:3 у «Гімнах на Різдво», Гімн 2, с. 227

Ефраїм Сирійський (350–378 рр. н. е.) можливо, натякає на Захарію 2:8 у «Семи гімнах про віру», гімн 2, с. 296. Інших збережених посилань Ефраїма на Захарію немає.

Василій Каппадокійський (357–378 рр. н. е.) цитує уривки із Захарії 10:1, 2, вказуючи, що це слова Захарії. Лист 210, розд. 6, с. 251

Кирило Єрусалимський (бл. 349–386 рр. н. е.) згадує книги пророків, як Дванадцяти, так і інших. Михей 3:8 — як у книзі Михея, Йоіл 2:28 — як у книзі Йоіла, Аггей 2:4 — як у книзі Аггея, Захарія 1:6 — як у книзі Захарії. «Катехітичні лекції», лекція 16.29, с. 122

Амвросій Міланський (370–390 рр. н. е.)

Григорій Назіанзенський (330–391 рр. н. е.)

Григорій Ніський (бл. 356–397 рр. н. е.)

Дідім Сліпий (398 р. н. е.) написав повний коментар до книги Захарії

Іоанн Златоуст (помер у 407 р. н. е.) згадує Захарію 5:7,8 у «Коментарі до Захарії», т. 10, «Коментар до Євангелія від Матвія», проповідь 38, с. 253

Оросій/Хосій Бразький (414–418 рр. н. е.)

«Церковна історія» Созомена (370–380/425 рр. н. е.)

Руфін (374–406 рр. н. е.), вільно перекладаючи Орігена (225–254 рр. н. е.), посилається на Захарію 3:1 як на твір Захарії. «De Principiis», книга 3, розділ 2, с. 329

Єронім (373–420 рр. н. е.) розглядає книги Старого Завіту. Зокрема, він обговорює «Буття», «Вихід», «Левіт», «Числа», «Повторення Закону», П’ятикнижжя, «Йова», «Ісус, син Наве» [«Йошуа»], «Суддів», «Рут», «Самуїла» та «Царів» (2 книги), дванадцять пророків: Осію, Йоіла, Амоса, Овадію, Йону, Міхея, Нахума, Авакума, Софонії, Аггея, Захарії, Малахії, Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла, Естер, Езри, Неємії, Лист 53, розд. 7–8, с. 99–101.

Августин Гіппонський згадує Аггея, Захарію та Малахію у праці «Про місто Боже», книга 17, розд. 35, с. 380

Августин згадує Аггея та Захарію у «Коментарі до Псалмів», Псалом 148, с. 676.

Напівпелагіанець Іоанн Кассіан (419–430 рр. н. е.)

Теодорет Кірійський (423–458 рр. н. е.)

Серед єретиків та псевдоепіграфічних книг

Псевдо-Іполит (225–235/6 рр. н. е.) цитує половину Захарії 12:10 як посилання на Христа у фрагменті 40, с. 252. Це відповідає стилю Іполіта, але, окрім цього, ми не маємо доказів, що це саме його твір.

«Апостольські конституції» (бл. 380 р. н. е.), книга 5, розділ 3, глава 19, с. 447–448, цитують частину Захарії 12:10 як таку, що стосується Христа.

«Апостольські конституції» (бл. 380 р. н. е.), книга 5, розділ 3, глава 20, с. 448, наводять цитату із Захарії 9:9, як каже сам Захарія.

Пелагіанський єретик Теодор Мопсуестійський (392–423/429 рр. н. е.) написав цілий коментар до книги Захарії.

Питання: Які існують відмінності в перекладі книги Захарії між гебрейським текстом та грецькою Септуагінтою?

Відповідь: Ось кілька прикладів відмінностей у перекладі між Масоретським текстом та грецькою Септуагінтою, якщо не вказано інше. У тих випадках, коли BSB дотримується Масоретського тексту, цитується саме Масоретське читання з BSB.

Зах. 1:3 «скажи» проти «ти скажеш»

Зах. 1:3 «Господь Саваот» відсутній у двох останніх випадках у деяких версіях Септуагінти.

Зах. 1:6 «Хіба ж не наздогнали ваших батьків Мої слова та Мої постанови, які Я заповідав Моїм слугам-пророкам?» проти «Але чи приймаєте ви (множина) Мої слова та Мої постанови, усе, що Я заповідаю через Свого Духа Моїм слугам-пророкам, які жили за днів ваших батьків?»

Зах. 1:8 «серед миртів у долині» проти «між тінистими горами»

Зах. 1:8 щодо другого коня: «рудий» проти «сіро-плямистий» (Септуагінта) проти «різнобарвний» (сирійська Пешитта та Вульгата) проти «з білими плямами» (Таргум)

Зах. 1:10, а також Зах. 1:11: «серед миртових дерев» проти «між горами»

Зах. 1:11 «спокійний і тихий» проти «заселений»

Зах. 1:12 «розгнівався» проти «знехтував»

Зах. 1:15 «Я люто гніваюся на народи, що живуть у спокої» проти «І я дуже гніваюся на язичників, що об’єднуються для нападу»

Зах. 1:15 «вони додали до лиха» проти «об’єдналися, щоб напасти з метою зла»

Зах. 1:16 «Я повернувся» проти «Я повернуся»

Зах. 1:17 «Проголошуй далі» проти «І ангел, що говорив зі мною, сказав мені: Кричи»

Зах. 1:17 «добро» проти «процвітання»

Зах. 1:17 «втіха» (Масоретський текст) проти «змилуйся над» (Септуагінта) (в івриті відрізняється лише перша літера)

Зах. 1:19 «Єрусалим» відсутній у деяких примірниках Септуагінти, а «Ізраїль» — у деяких інших

Зах. 1:21 «розсіяний Юда» проти «розсіяний Юда, і вони розбили Ізраїль на шматки»

Зах. 1:21 «щоб налякати їх і повалити ці роги народів» проти «щоб загострити їх для їхніх рук, навіть чотири роги, народи»

Зах. 1:21 «земля Юди» проти «земля Господня»

Зах. 2:6 «розсіяні на чотири вітри» проти «розсіяні, як чотири вітри»

Зах. 2:8 «моє око» (Масоретський текст) проти «Його око» (4Q12(e) та зміна, внесена єврейським переписувачем)

Зах. 3:4 «і Я одягну його» проти «і [ти] одягнеш його» (Септуагінта)

Зах. 3:8 «Отрост» (Масоретський текст) проти «світанок» (Септуагінта, коментар Теодора Мопсуестійського до книги Захарії, розд. 4, с. 345 та розд. 6, с. 355, коментар Дидима до книги Захарії, розд. 2, с. 49)

Зах. 4:2 «сім і сім труб» (Масоретський текст) проти «сім труб» (Септуагінта)

Зах. 4:5 «священики зі священиками» (Масоретський текст, Антіохійська форма Септуагінти, коментар Теодора Мопсуестійського до книги Софонії, розд. 1, с. 288) проти «священики» (решта Септуагінти)

Зах. 4:9 «ти (однина) дізнаєшся» (Масоретський текст) проти «ви (множина) дізнаєтеся» (Каїрські рукописи, сирійська версія, таргуми, Вульгата)

Зах. 5:6 «їхнє око» (іврит, сирійська) проти «їхня неправедність» (Септуагінта)

Зах. 6:7а «сильні коні» (усі Масоретські тексти) проти «руді» (сирійська, Акіла)

Зах. 6:10 «Хелдай, Товія та Єдая» як імена (Масоретський текст) проти імен та професійних навичок (Антіохійська Септуагінта та, як випливає з коментаря Теодора Мопсуестійського до книги Захарії, розд. 6, с. 355) проти лише професійних навичок (решта Септуагінти).

Зах. 6:11 та 6:14 «корони» (Масоретський текст) проти «корона» (деякі версії Септуагінти, сирійський переклад, таргуми)

Зах. 6:13 [відсутнє] (Масоретський текст) проти «…і священик буде по його праву руку» (Септуагінта) (малоймовірно)

Зах. 6:14а «корони» (Масоретський текст) проти «корона» (Септуагінта, сирійський переклад)

Зах. 6:14б Ім’я «Гелем» (Масоретський текст, Таргум, Вульгата) проти «Гелдай» (сирійська версія)

Зах. 8:12 «насіння буде процвітати» (Масоретський текст) проти «Я посію мир» (Септуагінта) проти «її насіння [буде] мир» (сирійська, Таргум Неб. (=Таргум Пророків))

Зах. 9:10 «Я винищу» (Масоретський текст) проти «Він винищить» (Септуагінта)

Зах. 9:15 «будуть пити й ревіти, як від вина» проти «проковтне їх, як вино» (у примітці до NRSV зазначено, що в гебрейському тексті написано «будуть пити, як вино», а в грецькому — «будуть пити їхню кров, як вино»)

Зах. 10:11 «Він пройде» проти «Вони пройдуть»

Зах. 11:7 «особливо» (Масоретський текст, Таргум, Вульгата) проти «ханаанеї» (Септуагінта)

Зах. 11:13 «гончар… гончар у домі Господньому» (Масоретський текст) проти «піч… піч у домі Господньому» (Септуагінта) проти скарбниці (сирійський переклад)

Зах. 11:16 «шукайте молодих» (Масоретський текст) проти «шукайте блукаючих» (Септуагінта, Вульгата)

Зах. 12:10 «вони поглянуть на Мене, Того, кого прокололи» (Масоретський текст, Септуагінта) проти «Вони поглянуть на Того, кого прокололи» (Теодотіон, Ів. 19:37). Якщо віддавати перевагу першому варіанту, то в Ів. 19:37 просто замінили «Мене» на «Того», щоб застосувати це до Христа. Однак у перекладі Септуагінти, виконаному Брентоном, сказано: «І вони поглянуть на мене, бо вони знущалися [з мене]». Тертуліан (198–220 рр. н. е.) писав: «…Того, кого вони прокололи, і битимуть себе в груди, плем’я за племенем» («Відповідь євреям», розд. 14, с. 172).

Зах. 14:2 «зґвалтували» (кетіб, іврит) проти «лежали з» (кере, іврит) (кере пом’якшило формулювання)

Зах. 14:5 «Бог» проти «мій Бог» (див. «Екзегетичний коментар: Аггей, Захарія, Малахія», с. 346.)

Зах. 14:5 «святі з Тобою/тобою» (Масоретський текст) проти «святі з Ним/ним» (Септуагінта, Таргум, Вульгата)

Зах. 14:18 «дощ не впаде на них» (Масоретський текст) проти «вони зазнають пошесті» (Септуагінта, Сирійський переклад) (Див. «Екзегетичний коментар: Агай, Захарія, Малахія», с. 366.)

Якщо не вказано інше, цитати з Писання взяті з «Святої Біблії», Berean Standard Bible (BSB), яка є у відкритому доступі: https://berean.bible